Тварини, що занесені в чинні для України міжнародні переліки

Основним принципом культурного туризму в державі повинен тати принцип стійкого розвитку, що має на увазі підтримку місцевої культури, збереження культурних і природніх об’єктів і поліпшення життєвого рівня місцевого населення [31].

Така програма повинна враховувати необхідність:

актуалізації культурної спадщини і залучення її в сферу соціально- економічної діяльності;

впровадження дослідницьких проектів і навчальних програм, сконцентрованих на дослідженні різних аспектів проблеми, розробки гнучкої системи підходів для відвідування особливо цінних місць;

організації постійних досліджень, контролю і експертих консультації для з’ясування стану пам’яток;

опрацювання нормативно- правової бази з метою забезпеченості збереження і оптимального використання культурних цінностей на території регіонів, розробка регіональних програм розвитку туризму з урахуванням місцевих особливостей;

контролю за кількість туристів, що відвідують об’єкт, з метою запобігання завдання йому шкоди;

контрольованого будівництва в зонах, що прилягають до об’єктів культурної спадщини;

забезпечення інфраструктури на об’єктах, що відвідується.

На жаль, в сьогоднішніх умовах економічної ситуації в Україні, неможливо досягти високих стандартів, необхідних для такої діяльності. Необхідне вдосконалення нормативно- правовї бази галузі, з огляду на вимоги міжнародного права, які передбачають не тільки фінансування таких заходів (субсидії, податкові пільги на розвиток галузі, спонсорська допомога), а й застосування міждисциплінарного підходу (визначити принципи розвитку туризму, ґрунтуючись на діючих правилах у цій сфері, проголошених ЮНЕСКО, Радою Європи і ИКОМОС), міжнародних обмінів фахівцями, ведення виховних заходів і відповідних навчальних дисциплін на всіх рівнях освіти.

Одним із традиційних напрямів еколого- просвітницької діяльності, який не потребує матеріальних затрат, є робота із засобами масової інформації [21].

В далеко не повній підшивці перодичних виданнів з публікаціями про «Кам’яні Могили», що знаходяться у співробітників заповідника, налічується 109 статей. З них 35 написано співробітниками заповідника, 74- іншими авторами. Перша стаття датується 1968 роком. Ця і майже всі наступні статті про «Кам’яні Могили» аж до 90-х років були схожі між собою. Всі вони обмежувалися подачею загальної інформації про заповідник, про те, що такий існує.

Також, у підшивці періодики з публікаціями про «Кам’яні Могили» існують статті, які присвячені окремим темам:

запровадженню платного режиму відвідування зони відпочинку в однокілометровій охоронній зоні присвячені дві публікації. А в цілому, темі охорони території заповідника від порушників заповідного режиму присвячені ще дві статті від журналістів та п’ять статтей від співробітників заповідника;

проведенні серії виставки робіт художників і фотохудожників, присвячених «Кам’яним Могилам» та вцілому можливостям заповідника бути джерелом натхнення для людей мистецтва, присвячені шість статтей журналістів і дві статті, написані співробітниками заповідника;

вивченню сучасним дослідником Приазов’я А. Чорних загадок історії, пов’язаних, в першу чергу, з «Кам’яними Могилами», а також з іншими географічними об’єктами Приазов’я, присвячені статті І. Руденко, Н. Карабанова (ще п’ять статтей присвячені іншим істерико- археологічним питанням, зв’язаними з заповідником);

окремої уваги заслуговують також роботи, присвячені історії заповідника, в передачі жителя с. Назарівка - ровесника заповідника,- С. Михайлова і присвячена легендам, зв’язаних з «Кам’яними Могилами», стаття історика С. Шевчука;

конкретним подіям, зв’язаними з проведенням 65-ти та 75-ти річних ювілеїв «Кам’яних Могил», як заповідника з 1995 і 1997 рр. та приурочених до цих дат конференціям присвячено 9 статей;

роботі зі шкільними та студентськими екологічними лагерями, та проведенню занять у школі юних натуралістів у місті Маріуполь присвячена одна робота журналіста і ряд статей, написаних співробітниками заповідника;

проведенню, починаючи з 1998 року, щорічних заходів, присвячених річниці битви, відомою в історії, як «Битва на річці Калка»,- присвячено двадцять статтей.

Інші роботи містять звісно научну інформацію про заповідник. У більшості такі роботи присвячені флорі та фауні заповідника. Значно рідше зустрічаються публікації, в яких поряд з інформацією про тваринний і рослинний світ заповідника міститься інформація про його геологічне минуле.

Особливо виокремлюється ряд робіт, які носять комплексний характер, тобто містять різну природничо-наукову інформацію у комплексі, включаючи історію, геологію, флору і фауну «Кам’яних Могил».

По реакції пресси (20 публікай на рік; 12 публікацій за 2 місяця 2000-го року), а також по збільшенню інтереса, який проявляють жителі Запорізької та Донецької областей до «Кам’яних Могил» в останні роки, можна зробити висновок, що приділення великої уваги цінностям ідеальним, тобто історичним, етичним, естетичним, християнським, на ряду з природоохоронними- вірний шлях до кращого, справжнього розуміння суті та задач заповідної справи у суспільстві та державі.

Цікаві статті з розділу

Аналіз виробничих відходів підприємств Луганської області
Все те, що проводиться, здобувається і споживається, рано чи пізно перетворюється на відходи. Відходи, що все утворюються, ділять на відходи виробництва і споживання, які можуть знаходитися ...

Екологічно чисті ліки. Вимоги до їх виробництва
На мій запит у пошуковому ресурсі мережі Internet про якість сучасних ліків в Україні з'явилося майже 80 тисяч невтішних посилань від "Усі хвороби від... ліків"(газета "День&q ...

Вплив антропогенного фактора на життєдіяльність водних організмів
З настанням глобальної екологічної кризи людство змушене вирішувати нові проблеми, що стосуються гармонізації відносин людини з природою, сталого та безпечного збалансованого соціально-еконо ...