Тварини, що занесені в чинні для України міжнародні переліки
Заповідник налічує такі види тварин, які занесені до Червоної книги України та до Європейського Червоного Списку [12].
До Червоної Книги України входить 27 видів тварин, Європейський Червоний Список представлений 6 видами .
Тварини, занесені до Червоної книги України по категоріям:
1. Лелека чорний - Сiconia nigra -2
2. Скопа - Pandion haliaetus -2
. Лунь польовий - Сircus cyaneus -1
. Лунь степовий - Сircus macrourus -1
. Яструб тювик - Accipiter brevipes -4
. Канюк степовий - Buteo rufinus -4
. Змієїд - Circaetus gallicus -3
. Орел-карлик - Hieraaetus pennatus -1
. Орел степовий - Aquila rapax -1
. Могильник - Aquila heliacal -2
. Беркут - Aquila chrysaetos -3
. Орлан - білохвіст - Haliaeetus albicilla -2
. Сокіл сапсан - Falco peregrines -2
. Боревітер степовий - Falco naumanni -2
. Журавель степовий - Anthropoides virgo -1
. Журавель сірий - Grus grus -1
. Дрофа - Otis tarda -2
. Сорокопуд сірий - Lanius excubitor -4
. Шпак рожевий - Sturnus roseus -3
. Вівсянка чорноголова - Emderiza melanocephala -4
. Мишівка степова - Sicista sudtilis -3
. Тушканчик великий - Allactaga jaculus -2
23. Тхір степовий - Mustela evtrsmanni -3
24. Норка Європейська - Mustela lutreola -2
. Перевязка звичайна - Vormela peregusna -2
. Борсук - Meles meles -2
. Гадюка степова східна - Vipera ursinii renardi -2
Тварини, занесені до Європейського Червоного списку по категоріям:
. Могильник - Aquila heliacal - R
2. Орлан - білохвіст - Haliaeetus albicilla - R
. Боревітер степовий - Falco naumanni -K
. Дрофа - Otis tarda -R
. Тушканчик великий - Allactaga jaculus -Y
. Перевязка звичайна - Vormela peregusna -Y
Культурна та природна спадщина останнім часом викликає підвищинний інтерес серед науковців та практиків найрізноманітнішого фахового профілю. Зумовлено це, насамперед, зростанням можливості гуманітарної складової суспільного життя, посиленням міжнародного співробітництва в гуманітарній сфері. До спадщини в останні часи прийнято відносити всю скупність пам’яток та визначних об’єктів історії, культури та природи, включаючи й «живу» традиційну культуру народів [19].
При диференціації спадщини за провідною суспільною функцією та роллю в житті держави простежується пріоритет двох функціональних тлумачень спадщини: по-перше, представлення її у якості певного етнокультурного феномена, своєрідної живильної сили для формування і розвитку етнічних груп населення, по-друге- як ресурс для розвитку туризму. В багатьох випадках туристичне використання спадщини трактується як найперспективніший напрям діяльності з точки зору економічного зростання. Досить часто такий підхід недостатньо враховує необхідність збереження спадщини, що зумовлює обмеженість у реалізації першої із зазначених функцій, яку можно оцінити, як більш стратегічно важливу для розвитку держави з огляду на забезпечення національної безпеки в контексті збереження культурного та екологічного підґрунтя суспільного відтворення. Тому узгодження двох указаних пріоритетних функцій спадщини на державному рівні в сучасних умовах можна визнати актуальним.
Дане узгодження ми вбачаємо у посиленні врахування морально-етичного фактора при обґрунтуванні туристичного використанні об’єктів спадщини, а також адаптаційних можливостей природного та історико культурного середовища і місцевого населення як до прийняття туристів, так і до спорудження туристичної інфраструктури.
У наведеній далі таблиці містяться пропозиції щодо туристичного облаштування об’єктів спадщини заповідника «Кам’яні Могили». Наявність, крім пропонованих у таблиці, інфраструктурних об’єктів та закладів, також і під’їзних шляхів, відповідного рівня туристичного освоєння, розміру, розвинутої загальної соціальної та комунально-побутової інфраструктури, а також єдиного органу управління або регулювання туристичної діяльності на базі того чи іншого об’єкта, дозволить вирішити двоєдине завдання- збереження національної спадщини за умови її оптимального гуманного туристичного використання.
Перпективні напрями туристичного облаштування об’єктів спадщини заповідника «Кам’яні Могили» представлені в таблиці 5.1.
Таблиця 5.1 Перпективні напрями туристичного облаштування об’єктів спадщини заповідника «Кам’яні Могили»
Змістовне походження об’єкта спадщини |
Характер туристичного використання |
Можливі об’єкти туристичної інфраструктури |
Ділянка збереженої незайманої природи |
Регламентовані екскурсії, переважно із спогляданням ззовні |
Туристичний притулок на кількість місць, що не перевищує рекреаційну місткість ділянки; інформаційний центр для відвідувачів з музеєм природи та торгівлею сувенірами. |
Цікаві статті з розділу
Екологічне значення сукцесій
Якщо біогеоценоз не перебуває в стані швидкої або середньої сукцесії, то
продукція, біомаса й видове багатство в ньому коливаються навколо певного
середнього значення в результаті процесів с ...
Оцінка стану екологічної системи басейну річки Інгул
Нині екологія стала теоретичною основою та науковою базою для розробки питань охорони природи й раціонального використання її ресурсів, визначення стратегії й тактики гармонізації взаємин людського су ...
Охорона вод басейну р. Інгулець від впливу ГЗК
Загально відомий факт, що основою народногосподарського
комплексу Кривбасу є залізорудна промисловість, яка базується на одному з
найбільших у світі родовищ залізної руди. В промисловий комп ...