Історія дослідження природних компонентів та об’єктів заповідника «кам’яні могили»

Враховуючи досить велике різноманіття природних комплексів на території відділення, слід зазначити, що дослідженню їх стану приділялася значна увага.

Так вивченням флори «Кам’яних Могил» займалося багато науковців та спеціалістів. Наприклад, Шаталов Н.Н. та Сиренко В.А. у роботі «Роль неотектонічно активних розривних порушень у розміщенні індикаторної рослинності у межах масиву «Кам’яні Могили» [28] доводять, що у межах масиву «Кам’яні Могили» найбільш подновленими та неотектонічно активізованими на сьогодні є розривні порушення північно-східної (СВ 30° та СВ 75 ± 10°) орієнтації. Практично всі розривні порушення СВ 75° представляють собою тектоно-метасоматичні зони, де відмічені підвищення концентрації різноманітних мікроелементів та встановлені радіоактивні аномалії. По цим тектоно-метасоматичним зонам відбуваються тепломасообмінні та вологообмінні процеси, які сприяють формуванню грунтів та виростанню індикаторної рослинності. Безсумнівно, зазначають автори, процеси неотектонічної активізації розривних порушень і виростання в їх межах чагарникової та трав’янистої рослинності тісно взаємопов’язані між собою. У межах гранітного масиву «Кам’яні Могили» рослинність вельми часто є індикатором неотектонічно активних розломів. При цьому, в найбільш роздроблених та обводнених зонах росте один вид (вологолюбні осики, осока та ін.) рослинності, а в менш тектонічно роздроблених і обводнених - інший (шипшина, звіробій та ін.). Виростаючи в сприятливих для них умовах окремі види рослинності мають більш високі стебла, зелений колір, довше цвітуть.

Встановлені вище закономірності між неотектонічними рухами та індикаторною рослинністю, на погляд авторів статті, важливі для геоботанічних досліджень у межах заповідника «Кам’яні Могили» та для виявлення неотектонічно активних розломів в більш закритих ділянках Приазов’я.

У своїй статті «Сучасний стан, багаторічні зміни і прогноз розвитку рослинності заповідної ділянки «Кам’яні Могили» [26] Ткаченко В.С. та Генов А.П. зробили висновок, що прогноз розвитку рослинності відділення «Кам’яні Могили» можна оцінювати як несприятливий, оскільки можливі в майбутньому істотні втрати «типових» ценокомплексів плакорних степів. Таке попередження може служити формальним приводом для перегляду раніше встановленого заповідного режиму, однак це не відповідало б цілям мати на заповідній ділянці максимум біоценотичної різноманітності.

Праця Лисенка Г.Н. «Фітоіндикаційна оцінка екологічних режимів степових екосистем заповідника «Кам’яні Могили» (Донецька область)» [14] дозволяє зробити висновок, що за допомогою методу фітоіндикації були встановлені величини варіювання екологічних факторів, які відповідають фітоценозам петрофітного варіанту різнотравно-типчаково-ковилових степів. Автором відмічається залежність варіювання факторів, як і всього біоценотичного покриття (рослинності, грунтів), від особливостей рельєфу, який виступає таким чином провідним у розподілі відмічених величин. Отримані результати доповнюють проведені заздалегідь дослідження та можуть слугувати відправною точкою у наступних роботах по програмі моніторингу факторів середовища. Ці данні також можуть бути використані у научному обґрунтуванні впровадження певних режимів охорони рослинності заповідника у зв’язку зі специфікою постпосквальної демутації та резерватної трансформації степової рослинності «Кам’яних Могил».

Байрак Є.Н. та Навроцької І.Л. у своїй праці «Флора лишайників заповідника «Кам’яні Могили» [1] доводили, що в цілому флора лишайників заповідника «Кам’яні Могили» по флористичному складу і ценотичним угрупованням є еталонною для петрофітних комплексів гранітних виходів каменистих степів південних регіонів України.

Окрім флористиних лосліджень також вивчалося тваринне населення території. Так спеціалістами Грам В.М та Сіренко В.А була видана стаття «Зоологічні дослідження в заповіднику «Кам’яні Могили» [2], де вони оцінюють значення проведених зоологічних досліджень в «Кам’яних Могилах» і визначають, що заповідна територія виступає не лише як резерват аборигенної флори та фауни, а насамперед як еталон природних ценозів, характерних для підзони різнотравно-типчаково-ковилового степу приазовського варіанту, а також база для визначення формування фауни ценозів різного антропогенного впливу. У своїй статті авторами був зроблений висновок, що для збереження аборигенної флори та фауни цього унікального куточка природи, необхідно зберегти недоторканними ці ценози, не проводячи там ризикованих господарських заходів, навіть під благодійним приводом, бо сучасна флора та фауна заповідника «Кам’яні Могили» має острівний характер.

Цікаві статті з розділу

Основні напрямки розвитку неоекології
Екологія як окремий розділ біологічної науки склалася наприкінці XIX ст. і розвивається швидкими темпами. Особливо значний інтерес до екології людське суспільство почало виявляти в середині ...

Екологічні наслідки проведення меліоративних робіт в Ратнівському районі Волинської області
Волинське Полісся - це край з вологим кліматом та високим рівнем ґрунтових вод. Не випадково тут ще в середині XIX століття під керівництвом науковця генерал-лейтенанта І. Жилінського робилися перші к ...

Демекологічні аспекти стану полинозоутворюючої флори в структурних компонентах урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський
Алергенні рослини, пилок яких є одним з основних джерел алергійних хвороб, усе більше привертають увагу вчених - ботаніків, алергологів, екологів тощо. В останні десятиліття алергія є глобальною медик ...