Історія дослідження природних компонентів та об’єктів заповідника «кам’яні могили»

Свої міркування, які торкаються важливих сторін структурно-функціональної цілісності, переважно фітосистем охоронної зони «Кам’яних Могил» автори статті ставлять в ряд першого приближення до вирішення вельми важкої задачі по екологічній оптимізації цієї зони.

Шаталов Н. Н., автор статті «Тектонічна позиція масива гранітів «Кам’яні Могили» [27], зазначав, що масив гранітів «Кам’яні Могили» здавна привертають до себе увагу геологів, у зв’язку з унікальною геоморфологічною вираженістю у рельєфі, тектонічним положенням, складом і рудоносністю гранітів. Кам’яномогильний масив розташований в центральній частині Приазовського блоку Українського щита. В морфологічному відношенні район представляє собою хвилясту рівнину, яка полого нахилена в південному напрямку.

З моменту впровадження і до нашого часу граніти масиву «Кам’яні Могили» піддалися денудації на величину, яка складає приблизно 3-5 км.

Ряд дослідників Приазов’я відносять Кам’яномогильні граніти до нижнього протирозою, структурно і генетично пов’язуючи їх утворення з ранньопротерозойскими породами західноприазовського граносієнітного комплексу, виходи якого відомі у вигляді крупних Кальміус-Єланчикського, Південно-Кальчикського і Октябрського плутонів. На структурний зв’язок гранітів кам’яномогильного типу з плутонами граносієнитів, зокрема, вказували І.Д. Царовський, П.С. Карамзин та інші дослідники.

Однак далеко не всі дослідники, в тому числі і автор статті, розділяють вказану точку зору на природу гранітів кам’яномогильного типу і порід гранитосієнітного комплексу Приазов’я. Основою для цього служать нові, накопленні лише до нашого часу, структурно - геологічні, зростаючі і металогенні данні.

В гранитах «Кам’яних Могил» присутні системи як тектонічних, так і контракційних тріщин. Найбільш повну в масиві гранитів розвиненні системи тріщин прокольного, північно-західного (290-320°) та поперечного, північно-східного (24-45°) простягання. До них приурочена максимальна кількість лейкократових жил. Довжина цих тріщин сотні метрів, поверхні їх хвилясті, іноді з штрихами сковзання.

Таким чином, зазначає дослідник, для масива гранитів «Кам’яні Могили» установленні наступні закономірності :

тектонічна позиція масива визначається приуроченістю його до західного крила Центральноприазовської синкленали.

масив приурочений до вузла перетину унаслідуваних і довго живучих розломів північно-західного напрямку з розломами північно-східного, субмеридіального та субширотного простягання, при ведучій ролі першого.

тріщинна тектоніка масива переважно є унаслідуваною. Контракціонні і тектонічні тріщини орієнтовані по діагональному і ортогональному напрямкам. К тріщинам приурочено дайки аплітів, онгонітів, пегматитів і жил кварцу з різною рідкоземельно - рідкоментальною акцесорною мінералізацією.

заповідник екологічний охорона

Цікаві статті з розділу

Оцінка міграції цезію і стронцію на радіоактивно забруднених агроландшафтах приватних господарств та присадибних ділянок південної частини Київської області
Актуальність теми. Масштаб Чорнобильської катастрофи, найтяжчої за всю історію людства техногенної катастрофи, добре відомий як вченим, так і політикам всього світу. В навколишнє середовище ...

Оцінка родючості ґрунтів
З сучасних природних і природно-антропогенних процесів в області розвиваються інтенсивні лінійний розмив і площинний змив, на схилах долин та балок ґрунти середньо- і сильнозмиті трапляються зсуви. ...

Сталий розвиток Чернігівської області
На початку ХХ століття зміни природного середовища розглядалися як побічний ефект розвитку промисловості. Екологічні проблеми, що виникали з часом намагалися розв’язувати в межах охорони пр ...