Пестицидне навантаження на екосистему та наслідки недбалого господарювання

Паралельно зі збільшенням об’ємів використання пестицидів у світовій практиці вирощування культурних рослин поступово підтверджувався негативний вплив їх на довкілля. Негативні наслідки «хімічної війни» людей проти комах і рослин проявились досить швидко: разом зі шкідниками гинули спочатку корисні комахи (бджоли, джмелі тощо), а потім і птахи. Зниження врожайності культурних видів рослин внаслідок загибелі запилювачів часто були вищими, ніж прибуток від «захищених» пестицидами площ. У капіталістичних країнах це стало причиною багатьох судових позовів, адже часто вигоду отримували одні фермери, а шкоди від пестицидів зазнавали зовсім інші; істотне зниження чисельності хоча б одного з домінуючих видів у біосфері звільняло екологічну нішу для інших або порушувало систему міжвидових відносин. Наслідком дуже часто було заміщення одних шкідників іншими, не менш агресивними. Наприклад, на деяких бавовникових полях США за три десятиліття змінилося шість видів шкідників [6, 101, 139, 80]. В Японії кількість шкідливих видів, необхідність регулювання чисельності яких постала перед сільським господарством, збільшилася майже вдвічі за роки постійного використання пестицидів; нарешті, згідно з основними законами популяційної екології та еволюційної біології, безперервне використання однієї й тієї ж хімічної субстанції рано чи пізно викликає появу шкідників надстійких до отрути. Для підтвердження цього не потрібно звертатися до світового досвіду. Роки «хімічної боротьби» з тарганами призвели до появи виду, для якого отруйна в недалекому минулому речовина, стала мало не їжею [136, 113]. І вирішальними аргументами на користь припинення масового використання пестицидів стали збільшення їх концентрації уздовж трофічного ланцюга та погіршення здоров’я осіб, які працювали з ними чи жили на забруднених пестицидами територіях. Широкого розголосу набув факт виявлення високої концентрації ДДТ у жирових тканинах полярних птахів, що спричинило порушення циклів їх розмноження. Занепокоєння у шведів та інших європейців викликало (1965р.) перевищення встановлених Всесвітньою організацією охорони здоров’я допустимих норм вмісту залишків пестицидів на основі ртуті в тканинах впольованих у лісосмугах фазанів у більш ніж дев’ятсот разів. Нині лікарі США та інших розвинених країн світу все частіше зіштовхуються з випадками отруєнь робітників, які працювали на полях, де використовували пестициди [176, 150, 211].

Накопичено статистично достовірні дані про широкий спектр шкідливого впливу (насамперед канцерогенного і генетичного) пестицидів й на людей. Було виявлено, що негативна дія рідко проявляється негайно, найчастіше це відбувається після певного (інколи досить тривалого) латентного періоду. Повідомлення про гучний провал в кінці 50-х років «пестицидної війни» на території декількох штатів півдня США проти вогняних мурах вплинули на громадську думку населення. Посипання з літаків суміші двох пестицидів протягом двох років із сумарним внесенням 4 кг отрути на кожен гектар не вплинуло істотно на мурах, проте було відмічено різке зниження чисельності більшості корисних комах, комахоїдних птахів і навіть звірів на оброблюваних та прилеглих територіях. Під тиском «четвертої влади» (преси) у США була створена комісія, що в ході своєї роботи встановила багато цікавих фактів. Наприклад, тільки в 1983р. виробники запропонували потенційним покупцям 600 нових пестицидів, а повну токсикологічну перевірку за той же час пройшли лише чотири речовини, які почали перевіряти раніше. Вражає й таке відкриття: коефіцієнт корисної дії пестицидів знаходиться в межах 0,11%. Отже, в кращому випадку соту частину отрути з’їдають шкідники (а частіше всього 1/500 або 1/1000), решта дістається нейтральним чи корисним видам і надовго отруює навколишнє середовище. Наслідком усіх цих подій стало масове обурення населення і формування негативного ставлення до «хімізації» сільськогосподарської продукції, введення обмежень на використання пестицидів та їх допустимий вміст у ґрунті. Стали популярними «чисті» („зелені“) продукти, які фермери вирощували без інтенсифікаторів чи засобів хімічного захисту. Не дивно, що вже наприкінці 80-х років XX століття в розвинених країнах біологічні методи захисту рослин за площею полів мали перевагу перед хімічними [150, 128, 143].

Цікаві статті з розділу

Використання безвідхідних технологій в промисловості
Необхідність охорони навколишнього середовища приводить до істотних змін у загальних підходах до забезпечення екологічної ефективності виробництв. Під екологічною ефективністю розуміють мін ...

Екологічна оцінка впливу діяльності ЗАТ Юрія м. Черкаси на довкілля
Молочна промисловість належить до провідних у харчовій і переробній промисловості та формує достатньо привабливий за обсягами ринок. Це пов'язано з тим, що продукція молочної галузі займає в ...

Моніторинг забруднення ґрунтів території
Актуальність теми. Моніторинг земель - це система спостережень за станом земель, на підставі яких розробляють рекомендації щодо запобігання негативним явищам і усунення їх, здійснення контролю за вико ...