Водорозчинні фракції органічної частини ґрунту

В усіх варіантах досліду максимальний вміст екстрагованих гарячою водою органічних сполук зосереджено в активній зоні ґрунту. Так, у контролі у верстві 0-5 см зосереджено в 2,1 рази більше СЕГВОР ніж у розташованій нижче верстві 5-10 см. У варіантах РПВГ, ГВВГ і СВГ це співвідношення становить3,2, 3,2 і 1,5 рази відповідно. Натомість в едафотопах агроекосистем сінокосу та ріллі, вміст екстрагованих гарячою водою органічних сполук у верстві 0-5 см є лише дещо вищим, ніж у верстві 5-10 см - на 2,9 та 8,5% відповідно.

У варіанті РПВГ спостерігається значне зменшення запасів ВОР за профілем ґрунту. Аріхтектоніка органопрофілю зазнає суттєвих змін - зростає різниця між кількістю водорозчинних сполук у при поверхневих шарах, зникає зона накопичення ВОР на глибині 20-25 см, діагностована в контролі.

В едафотопі варіанту ГВВГ, у дослідженій півметровій товщі ґрунту середній вміст ВОР зменшився у 2,26 рази, порівняно із контролем. З глибини 10-15 см вміст СЕГВОР зменшується до 0,62 мг·г-1, що значно нижче, ніж на аналогічних глибинах у інших дослідних варіантах.

Проведення суцільних рубань другого ярусу призвело до профільного перерозподілу ВОР вже за іншим патерном: зменшується різниця між вмістом СЕГВОР у верхніх верствах 0-5 і 5-10 см, але зростає, порівняно із варіантом ГВВГ вміст водорозчинних сполук у нижніх шарах ґрунту. Варто зазначити, що характер розподілу ЕГВОР у варіанті СВГ можна оцінити як проміжний, між розглянутими вище лісовими едафотопами та трансформованими внаслідок аграрних впливів.

Профільні зміни вмісту СЕГВОР у ґрунтах досліджених агроекосистем подібні між собою: до глибини 15 см вміст водорозчинних сполук є достатньо високим (більше 2 мг·г-1) і поступово зменшується з глибиною. В цілому ж, запаси ВОР у цих варіантах є співмірними із варіантом СВГ.

Варто зазначити, що на сьогодні спостерігається посилення втрат наземними екосистемами водорозчинних форм Сорг. Так, протягом останніх 40 років зафіксовано помітне збільшення вмісту Карбону РОР в поверхневих водах Англії і Уельсу і цей процес відображає світову тенденцію (Worrall F. et al., 2003; Freeman C. et al., 2004). Отримані нами дані підтверджують цю закономірність - зі збільшенням рівня антропогенноо навантаження на систему, зменшується її енергопотенціал і, в першу чергу, запаси енергопластичних субстратів, якими є водорозчинні органічні сполуки.

Аналізуючи раніше профільний розподіл валового вмісту Сорг ми наголошували на сильній трансформованості едафотопу у варіанті СВГ. Проведення кластерного аналізу дозволило категоризувати ґрунт у цьому варіанті досліду як сильно змінений і включити його в один кластер із ґрунтами агроекосистем. Наведені на рис. 4.6 дані підтверджують справедливість цього припущення. Додатково зазначимо, що урухомлення ОЧҐ у нижній частині профілю може бути пов’язане з гідрофобізацією середовища, внаслідок втрат ґрунтовою екосистемою депонованого Сорг, зокрема у вигляді йонів НСО3- (Степанов, Милановский, 1989; Соколова и др., 2009 ).

Сильний вплив на напрям і характер розвитку процесів, пов’язаних із трансформуванням водорозчинних органічних сполук у ґрунті має антропогенний фактор, особливо ведення сільського і лісового господарства. Мало вивченим лишається вплив внесення різних органічних та мінеральних добрив і отрутохімікатів на ВОР. Фактично, більшість досліджень водорозчинних органічних сполук у ґрунті проводилась у лісових екосистемах, проте і лісовому ґрунтознавстві теж лишається значно більше питань ніж відповідей, що стосуються ВОР. Одним із найактуальніших екологічних питань на сьогодні лишається комплексна оцінка впливу знеліснення на кількісні і якісні характеристики органічної частини ґрунту і зокрема її водорозчинних фракцій (Yanai et al., 2003).

На третій рік після проведення лісогосподарських заходів різної інтенсивності (рис.4.7), конфігурація досліджених органопрофілів не змінилась суттєво, порівняно з розглянутими вище особливостями. Проте, профільний розподіл значень досліджуваної ознаки у лісових едафотопах відбувається на фоні менших абсолютних значень.

Цікаві статті з розділу

Вплив антропогенного фактора на життєдіяльність водних організмів
З настанням глобальної екологічної кризи людство змушене вирішувати нові проблеми, що стосуються гармонізації відносин людини з природою, сталого та безпечного збалансованого соціально-еконо ...

Засоби метрології в екологічній стандартизації
Екологія як комплексна наука оперує інформацією, яку можна одержати тільки шляхом вимірювань. Вони дають змогу отримати різноманітні кількісні та якісні дані, необхідні для загальної характ ...

Лісові ресурси європейських країн
Лісове господарство в Європі є важливою складовою економіки та принципово важливим з екологічної точки зору. В данній курсовій роботі було проаналізовано стан лісів Європи, їх екологічн ...