Водорозчинні фракції органічної частини ґрунту

В усіх варіантах досліду максимальний вміст екстрагованих гарячою водою органічних сполук зосереджено в активній зоні ґрунту. Так, у контролі у верстві 0-5 см зосереджено в 2,1 рази більше СЕГВОР ніж у розташованій нижче верстві 5-10 см. У варіантах РПВГ, ГВВГ і СВГ це співвідношення становить3,2, 3,2 і 1,5 рази відповідно. Натомість в едафотопах агроекосистем сінокосу та ріллі, вміст екстрагованих гарячою водою органічних сполук у верстві 0-5 см є лише дещо вищим, ніж у верстві 5-10 см - на 2,9 та 8,5% відповідно.

У варіанті РПВГ спостерігається значне зменшення запасів ВОР за профілем ґрунту. Аріхтектоніка органопрофілю зазнає суттєвих змін - зростає різниця між кількістю водорозчинних сполук у при поверхневих шарах, зникає зона накопичення ВОР на глибині 20-25 см, діагностована в контролі.

В едафотопі варіанту ГВВГ, у дослідженій півметровій товщі ґрунту середній вміст ВОР зменшився у 2,26 рази, порівняно із контролем. З глибини 10-15 см вміст СЕГВОР зменшується до 0,62 мг·г-1, що значно нижче, ніж на аналогічних глибинах у інших дослідних варіантах.

Проведення суцільних рубань другого ярусу призвело до профільного перерозподілу ВОР вже за іншим патерном: зменшується різниця між вмістом СЕГВОР у верхніх верствах 0-5 і 5-10 см, але зростає, порівняно із варіантом ГВВГ вміст водорозчинних сполук у нижніх шарах ґрунту. Варто зазначити, що характер розподілу ЕГВОР у варіанті СВГ можна оцінити як проміжний, між розглянутими вище лісовими едафотопами та трансформованими внаслідок аграрних впливів.

Профільні зміни вмісту СЕГВОР у ґрунтах досліджених агроекосистем подібні між собою: до глибини 15 см вміст водорозчинних сполук є достатньо високим (більше 2 мг·г-1) і поступово зменшується з глибиною. В цілому ж, запаси ВОР у цих варіантах є співмірними із варіантом СВГ.

Варто зазначити, що на сьогодні спостерігається посилення втрат наземними екосистемами водорозчинних форм Сорг. Так, протягом останніх 40 років зафіксовано помітне збільшення вмісту Карбону РОР в поверхневих водах Англії і Уельсу і цей процес відображає світову тенденцію (Worrall F. et al., 2003; Freeman C. et al., 2004). Отримані нами дані підтверджують цю закономірність - зі збільшенням рівня антропогенноо навантаження на систему, зменшується її енергопотенціал і, в першу чергу, запаси енергопластичних субстратів, якими є водорозчинні органічні сполуки.

Аналізуючи раніше профільний розподіл валового вмісту Сорг ми наголошували на сильній трансформованості едафотопу у варіанті СВГ. Проведення кластерного аналізу дозволило категоризувати ґрунт у цьому варіанті досліду як сильно змінений і включити його в один кластер із ґрунтами агроекосистем. Наведені на рис. 4.6 дані підтверджують справедливість цього припущення. Додатково зазначимо, що урухомлення ОЧҐ у нижній частині профілю може бути пов’язане з гідрофобізацією середовища, внаслідок втрат ґрунтовою екосистемою депонованого Сорг, зокрема у вигляді йонів НСО3- (Степанов, Милановский, 1989; Соколова и др., 2009 ).

Сильний вплив на напрям і характер розвитку процесів, пов’язаних із трансформуванням водорозчинних органічних сполук у ґрунті має антропогенний фактор, особливо ведення сільського і лісового господарства. Мало вивченим лишається вплив внесення різних органічних та мінеральних добрив і отрутохімікатів на ВОР. Фактично, більшість досліджень водорозчинних органічних сполук у ґрунті проводилась у лісових екосистемах, проте і лісовому ґрунтознавстві теж лишається значно більше питань ніж відповідей, що стосуються ВОР. Одним із найактуальніших екологічних питань на сьогодні лишається комплексна оцінка впливу знеліснення на кількісні і якісні характеристики органічної частини ґрунту і зокрема її водорозчинних фракцій (Yanai et al., 2003).

На третій рік після проведення лісогосподарських заходів різної інтенсивності (рис.4.7), конфігурація досліджених органопрофілів не змінилась суттєво, порівняно з розглянутими вище особливостями. Проте, профільний розподіл значень досліджуваної ознаки у лісових едафотопах відбувається на фоні менших абсолютних значень.

Цікаві статті з розділу

Екологічна оцінка стану атмосферного повітря в зоні впливу викидів стаціонарного техногенного джерела
Метою даної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних засад та набуття практичних навичок екологічної оцінки стану атмосферного повітря в зоні впливу викидів стаціонарного техногенного джерела. ...

Екологічний аналіз виробничої діяльності заводу ГТВ ЗАТ Росава в м. Біла Церква при промисловому виробництві продукції
Дипломна робота складається з 4 розділів. В першому розділі приведена загальна характеристика підприємства ЗАТ "РОСАВА". В другому розділі проведений аналіз основних виробничих пі ...

Сталий розвиток Чернігівської області
На початку ХХ століття зміни природного середовища розглядалися як побічний ефект розвитку промисловості. Екологічні проблеми, що виникали з часом намагалися розв’язувати в межах охорони пр ...