Водорозчинні фракції органічної частини ґрунту

На нашу думку, виявлені зміни відображають різні рівні стресу, реалізовані ґрунтовою екосистемою, внаслідок руйнування симбіотрофного комплексу ґрунт-рослина. При цьому, втрати водорозчинних органічних сполук продовжували зростати і на 3 рік після проведення лісогосподарських заходів (рис. 4.5). Як видно з наведених даних, профільний розподіл значень вмісту СЕХВОР у контрольному та дослідних варіантах практично ідентичний, розглянутому вище (2008 рік). Проте, в знеліснених екосистемах, у залежності від інтенсивності антропогенного навантаження виявлено зменшення вмісту екстрагованих холодною водою органічних речовин на 5-10%, порівняно із 2008 роком. При цьому, у контролі вміст ЕХВОР залишився на тому самому рівні, а в агроекосистемах ріллі та сінокосу дещо збільшився.

Також звертає увагу, що на віміну від варіанту РПВГ, групово-вибіркова вирубка другого ярусу (видалено 50% субедифікатора) проявилась достатньо сильним впливом на ґрунт, змінивши архітектоніку профільного розподілу водорозчинних органічних речовин, проте не призвела до суттєвих змін у будові органопрофілю в цілому. Натомість, за суцільної вирубки граба відбулося значне зменшення надходження Сорг у ґрунт, що спричинило міграцію вниз по профілю і більш хімічно стабільних компонентів ОЧҐ.

Рис. 4.5 Діаграми діапазонів профільних змін вмісту СЕХВОР в едафотопах гемеробних екосистем (жовтень 2009 року)

Проведення рубань, а також зміна типу антропогенного навантаження на едафотоп спричиняє відтік води і розчинених у ній поживних речовин із ризосферної зони через зменшення евапотранспірації (Likens, Bormann, 1995). Натомість, лісогосподарські заходи низької інтенсивності характеризуються значно слабшим дестабілізуючим впливом, оскільки вивільнені розчинені форми органічної речовини ґрунту, переважно, фіксуються кореневими системами вцілілих дерев. Варто також зазначити, що за умов інтенсивного відтоку РОР із ризосферної зони, значна її частина може бути сорбована на поверхні ґрунтових частинок нижче за профілем, в ділянках малодоступних для коренів рослин і несприятливих для росту й розвитку мікроорганізмів (Walbridge et al., 1991; Wood et al., 1984). Така закономірність виявлена у наших дослідженнях, що вказує на необхідність поглибленого вивчення архітектоніки органопрофілю едафотопу, зокрема виявлення у ньому зон, де відбуваються найінтенсивніші зміни різних за лабільністю форм органічної частини ґрунту.

Ймовірно, що лісова екосистема після суцільної вирубки граба переходить на інший, нижчий, порівняно із вихідним, речовинно-енергетичний рівень (Тейт, 1991), а рубання меншої інтенсивності спричиняють лише різноамплітудні флуктуації вмісту ЕХВОР від вихідного рівня з поступовим поверненням системи у попередній стан (Zsolnay, 1997, 2000).

2 Екстраговані гарячою водою органічні речовини

Для обґрунтуваня ефективності критеріїв оцінки лабільного пулу ОЧҐ одночасно з виокремлення його холодною водою (20 °C), екстракцію проводили також з використанням гарячої (80 °C) води., що дозволило значно підвищити ефективність оцінки рухомих форм Сорг (Sparling , 1998; Ghani, 2002).

Порівнюючи профільний розподіл водорозчинних органічних сполук, отриманих шляхом екстракції холодною (рис. 4.4) і гарячою (рис.4.6) водою, бачимо, що отримані органопрофілі суттєво відрізняються між собою. Так, у варіанті ГВВГ у шарі 30-40 см діагностовано зону накопичення ЕХВОР, на фоні зменшення абсолютного вмісту екстрагованих гарячою водою органічних речовин (ЕГВОР).

Рис. 4.6 Діаграми діапазонів профільних змін вмісту СЕГВОР в едафотопах гемеробних екосистем (жовтень 2008 року)

Той факт, що в лісових едафотопах розміри фракцій ЕХВОР та ЕГВОР змінюються з глибиною несинхронно може свідчити про вилучення внаслідок гідролізу гарячою водою окремих фрагментів макромолекул лігніну чи лігноцелюлози (Тейт, 1991).

Цікаві статті з розділу

Еколого-економічна оцінка техногенних родовищ Кривбасу
У світі за останні декілька десятиліть видобуто більше корисних копалин, ніж за всю попередню історію. Людство, в пошуках нових джерел мінеральної сировини, почало освоювати шельфи і дно морів та океа ...

Екологічні наслідки проведення меліоративних робіт в Ратнівському районі Волинської області
Волинське Полісся - це край з вологим кліматом та високим рівнем ґрунтових вод. Не випадково тут ще в середині XIX століття під керівництвом науковця генерал-лейтенанта І. Жилінського робилися перші к ...

Наукові нормативи гранично допустимих викидів (ГДВ)
В умовах науково-технічного прогресу значно ускладнились взаємовідносини суспільства з природою. Людина отримала можливість впливати на хід природних процесів, підкорила сили природи, почал ...