Накопичення 137Сs і 90Sr в овочевих культурах на присадибних ділянках с. Йосипівка та с. Тарасівка

Примітка - у чисельнику наведено середнє, а у знаменнику мінімальне та максимальне значення

Найнижча активність 137Cs була у картоплі, цибулі та огірках, у кабачках та солодкому перці вона була вдвічі, моркві та помідорах майже вчетверо, буряках та редці майже у 8, а квасолі - у 10 разів вищою. Найнижча активність 90Sr була у цибулі, вдвічі вищою - помідорах та огірках, вчетверо вищою була у перці солодкому, майже 10 разів вищою - у картоплі й капусті, у 20 разів вищою - кабачках і у 30 разів вищою - у буряках столових, моркві та квасолі.

Як уже згадувалося вище, накопичення 137Cs і 90Sr рослинами залежить від особливостей їх мінерального живлення. Так, овочеві культури, які містять багато калію, накопичують і більше радіоактивного цезію, а культури, що містять багато кальцію накопичують більше радіоактивного стронцію. За даними літературних джерел вміст калію складає у капусті білокачанні складає 185 мг/100 гр, буряках столових - 288, моркві - 200, помідорах - 290, огірки 141, перець солодкий - 163, редька - 255 мг/100 гр, а кальцію міститься у капусті - 48, буряках столових - 37, моркві - 51, помідорах - 14, огірках - 23, перці солодкому - 18, цибулі - 31, редьці - 35 мг/100 гр [21, 93].

Коефіцієнти переходу 137Cs і 90Sr із ґрунту в овочеві культури вирощені на присадибних ділянках с. Тарасівка майже однакові, що й у с. Йосипівка і складають 137Cs - від 0,01 до 0,09 та 90Sr - від 0,01 до 030 (табл. 4.9). Це пояснюється тим, що ґрунти на присадибних ділянках цих населених пунктів складають чорноземи типові легко- й середньосуглинкові з середнім вмістом гумусу (3,2 - 3,6 %), нейтральною реакцією середовища водної витяжки (6,80 - 7,72), щільністю ґрунту 1,18 - 1,25 г/см3, середнім вмістом обмінного калію (82 - 120 мг/кг) та кальцію (15 - 20 мг-екв/100 г).

З таблиці 4.9 видно, що найнижчий коефіцієнт переходу 137Cs у картоплі, цибулі та огірків (0,01). У капусти, кабачків та перцю солодкого коефіцієнт переходу вдвічі вищий (0,02), а у моркви й помідорів втричі вищий (0,03), у буряків - в 5 разів, редьки в 6 і квасолі в 9 разів вищий. Найнижчий коефіцієнт переходу 90Sr у цибулі (0,01), у помідорів та огірків він вдвічі вищий (0,02), у перцю в 4 рази вищий (0,04), картоплі й капусти - у 9 разів вищий (0,09), а у буряків столових, моркви, редьки та квасолі у 26 - 30 разів вищий.

Результати досліджень свідчать, що між активністю 137Cs і 90Sr у овочевих культурах та щільністю забруднення ґрунту існує пряма пропорційна залежність (рис. 4.3 і 4.4).

Рис. 4.3. Залежність між активністю 137Cs та щільністю забруднення ґрунту

Рис. 4.4. Залежність між активністю 90Sr та щільністю забруднення ґрунту

Овочева продукція, вирощена на присадибних ділянках села Тарасівка згідно ГН 6.6.1.1-130-2006 «Допустимі рівні вмісту 137Cs і 90Sr у продуктах харчування та питній воді» відповідає критеріям радіаційної безпеки за активністю 137Cs і 90Sr .

Таким чином дослідження активності радіонуклідів у продукції рослинництва ТОВ «Надія» показало, що активність 137Cs у зерні варіює у досить широких межах - від 1,86 до 42,86 Бк/кг. Активність 90Sr у зерні складала від 1,67 до 5,24 Бк/кг. Активність 137Cs у зерні АФ «Узинська» варіювала у досить широких межах - від 0,17 до 13,94 Бк/кг, активність 90Sr у зерні складала від 0,55 до 1,96 Бк/кг.

Найменша активність 137Cs була у зерні та вегетативній масі кукурудзи, пшениці озимої, а найвища - гороху, гречки та сої. Активність 137Cs у зерні гороху втричі, гречки - у 8 - 10 та сої - у 10 - 18 разів вища ніж пшениці озимої, кукурудзи та ячменю. У вегетативній масі пшениці озимої, ячменю, сої та гречки активність 137Cs у двічі, гороху - в 1,6 разів, рапсу - в тричі, кукурудзи на зерно - в 6 разів вища ніж у зерні. У гичці цукрових буряків активність 137Cs у 3 рази вища ніж у коренеплодах. Серед кормових культур найнижчу активність мала конюшина та кукурудза на силос. Активність 137Cs в люцерні була в 3 - 5 разів, вико-вівсяні суміші в двічі вища ніж у конюшині.

Цікаві статті з розділу

Проблеми екології та шляхи їх вирішення
Про проблеми екології по-справжньому заговорили в 70-ті роки нашого століття, коли не тільки фахівці, але й рядові громадяни відчули, яку зростаючу погрозу несе нинішньому й майбутньому поко ...

Визначення нормативів гранично - допустимого викиду (ГДВ)
ГДВ встановлюється для кожного діючого підприємства, при умові, що викиди від даного підприємства разом з іншими джерелами викидів (із врахуванням перспективи їх розвитку) не створюють максимальної ...

Оцінка стану екологічної системи басейну річки Інгул
Нині екологія стала теоретичною основою та науковою базою для розробки питань охорони природи й раціонального використання її ресурсів, визначення стратегії й тактики гармонізації взаємин людського су ...