Накопичення 137Сs і 90Sr в овочевих культурах на присадибних ділянках с. Йосипівка та с. Тарасівка

Найменшу активність 90Sr мало зерно кукурудзи, пшениці озимої, а найвищу гороху. У вегетативній масі гречки активність 90Sr у двічі, гороху, рапсу - в 3,5 разів, пшениці озимої та сої - в 4 рази, кукурудзи на зерно - в 10 разів вища ніж у зерні. У гичці цукрових буряків активність 90Sr у 2,6 разів вища ніж у коренеплодах. Серед кормових культур найнижчу активність мала вико-вівсяна суміш, а найбільшу - конюшина. Активність 90Sr в зеленій масі конюшини була в двічі, а люцерни у 8 разів вища ніж у зеленій масі вико-вівсяної суміші.

Коефіцієнти переходу 137Cs і 90Sr у продукцію рослинництва варіюють в досить широких межах. Так коефіцієнти переходу 137Cs у зерно складають від 0,01 до 0,24, а 90Sr - від 0,10 до 0,46. Коефіцієнти переходу 90Sr у зерно в 10 - 20 разів вищі ніж 137Cs. Коефіцієнти переходу 137Cs у вегетативну масу зернових культур становлять від 0,02 до 0,46, а 90Sr - від 0,30 до 1,60. Коефіцієнти переходу 137Cs у продукцію рослинництва різняться між собою в 24, а 90Sr - 4,6 разів. Серед зернових культур найменший коефіцієнт переходу 137Cs і 90Sr у зерно пшениці озимої та кукурудзи, а найбільший у зерно сої, гороху та гречки.

Для населення, що проживає на радіоактивно забруднених територіях, вирощені на присадибних ділянках овочеві культури стають основним джерелом надходження в організм радіонуклідів 137Cs і 90Sr. Результати дослідження активності 137Cs і 90Sr в овочевих культурах показали, що найнижча активність 137Cs була у картоплі, цибулі та огірках. У кабачках та солодкому перці вона була вдвічі, моркві та помідорах майже вчетверо, буряках та редці майже у 8, а квасолі - у 10 разів вищою.

Так, в середньому активність 137Cs у картоплі с. Йосипівка складала 2,78 Бк/кг, капусті - 5,55, буряках столових - 13,89, моркві - 8,33, цибулі - 2,82, помідорах - 8,22, огірках - 2,80, кабачках - 5,62, солодкому перці - 5,64, редьці - 16,66 та квасолі - 25,20 Бк/кг.

Активність 90Sr у картоплі була 2,40 Бк/кг, капусті - 2,42, столових буряках - 8,0, моркві - 7,53, цибулі - 0,27, помідорах - 0,54, огірках - 0,54, кабачках - 4,56, солодкому перці - 1,07, редьці - 7,10 та квасолі - 7,95 Бк/кг.

В середньому активність 137Cs у картоплі с. Тарасівка складала 1,04 Бк/кг, капусті - 2,10, буряках столових - 5,22, моркві - 3,12, цибулі - 1,04, помідорах - 3,22, огірках - 1,02, кабачках - 2,08, солодкому перці - 2,02, редьці - 6,25 та квасолі - 9,38 Бк/кг. Активність 90Sr у картоплі була 1,51 Бк/кг, капусті - 1,52, столових буряках - 5,05, моркві - 4,71, цибулі - 0,17, помідорах - 0,35, огірках - 0,34, кабачках - 2,86, солодкому перці - 0,67 та квасолі - 5,04 Бк/кг.

Найнижча активність 137Cs була у картоплі, цибулі та огірках, у кабачках та солодкому перці вона була вдвічі, моркві та помідорах майже вчетверо, буряках та редці майже у 8, а квасолі - у 10 разів вищою. Найнижча активність 90Sr була у цибулі, вдвічі вищою - помідорах та огірках, вчетверо вищою була у перці солодкому, майже 10 разів вищою - у картоплі й капусті, у 20 разів вищою - кабачках і у 30 разів вищою - у буряках столових, моркві та квасолі.

Коефіцієнти переходу 137Cs із ґрунту в овочеві культури вирощені на присадибних ділянках складають від 0,01 до 0,09, а 90Sr - від 0,01 до 0,30 Найнижчий коефіцієнт переходу 137Cs у картоплі, цибулі та огірків (0,01). У капусти, кабачків та перцю солодкого коефіцієнт переходу вдвічі вищий (0,02), а у моркви й помідорів втричі вищий (0,03), у буряків - в 5 разів, редьки в 6 і квасолі в 9 разів вищий.

Найнижчий коефіцієнт переходу 90Sr у цибулі (0,01), у помідорів та огірків він вдвічі вищий (0,02), у перцю в 4 рази вищий (0,04), картоплі й капусти - у 9 разів вищий (0,09), а у буряків столових, моркви, редьки та квасолі у 26 - 30 разів вищий.

Результати досліджень свідчать, що між активністю 137Cs і 90Sr у урожаї сільськогосподарських культур, овочевих культурах та щільністю забруднення ґрунту існує пряма пропорційна залежність. Це дає можливість на основі отриманих нами коефіцієнтів переходу 137Cs і 90Sr у зерно можливість провести прогнозування вирощування зернових культур на радіоактивно забруднених територіях Лісостепу південної частини Київської області (табл. 4.10, 4.11)

Цікаві статті з розділу

Психологічні аспекти екології
Сучасна наукова психологія є досить розмаїтою системою дисциплін і галузей. Однією з них є екологічна психологія. Розвиток суспільства і його взаємодія з навколишнім середовищем показує що ...

Аналіз виробничих відходів підприємств Луганської області
Все те, що проводиться, здобувається і споживається, рано чи пізно перетворюється на відходи. Відходи, що все утворюються, ділять на відходи виробництва і споживання, які можуть знаходитися ...

Ліс як об'єкт правової охорони
В Україні прийнято чимало нормативно правових актів щодо використання лісових ресурсів та цінних властивостей лісу, а також щодо його охорони. На жаль на практиці застосування цієї норматив ...