Науково-методичні засади еколого-економічної оцінки лісових ресурсів

Лісоресурсна рента (лісоресурсний рентний доход) - це регулярний, стійкий у часі додатковий рентний дохід, який власник природного ресурсу отримує внаслідок експлуатації обмежених різноякісних лісових ресурсів. Лісоресурсна рента характеризує будь-який дохід, що отримується із земель лісового фонду і лісових ресурсів, що безпосередньо не залежить від під-приємницької діяльності. Рента вимірюють як різницю між доходом від реалізації продукції лісокористування і витратами на її виготовлення, включаючи нормативний прибуток виробника [7- 9, 17, 22, 27, 29, 53-55].

Основними факторами, що визначають можливість практичного використання рентного підходу для економічної оцінки лісів, є: 1) можливість кількісного вимірювання вуглецедепонувальної функції лісів (залежно від обраного критерію оцінки - вартості річної продуктивності вуглецедепонувальної функції, запас накопиченого лісовими насадженнями вуглецю); 2) наявність вуглецевого ринку, оскільки економічна оцінка лісових ресурсів залежить від стану ринку цієї продукції; 3) наявність стабільних ринкових цін на вуглецевому ринку, які відображатимуть суспільні вигоди від використання вуглецедепонувальної функції лісів; 4) можливість визначення витрат пропозиції лісових ресурсів, зокрема вуглецедепонувальної функції лісів (наприклад індивідуальних витрат на експлуатацію ресурсів, які охоплюють власне витрати господарювання, а також нормативний прибуток, достатній для відтворення ресурсу).

Можливість кількісного вимірювання вуглецедепонувальної функції лісів забезпечується внаслідок розробленого нормативно-інформаційного за-безпечення оцінки фітомаси лісів України та відповідних перевідних коефі-цієнтів перерахунку маси деревини в абсолютно сухому стані у обсяг депонованого вуглецю [23]. Загалом використання рентного підходу для економічної оцінки вуглецедепонувальної функції лісів є виправданим: для процесу використання вуглецедепонувальної функції лісів характерним є утворення додаткового доходу. Основа його утворення - це як власність на землі лісового фонду і лісові насадження, так і обмеження кількості лісових ресурсів, як депонаторів вуглецю, якісні відмінності насаджень, що визначають їхню вуглецедепонувальну здатність. Таким чином кращі лісівничі характеристики лісових насаджень, що визначають продуктивність вуглецедепонувальної функції лісів та не залежать від результатів господарської діяльності, є основою виникнення додаткового доходу, який у кількісному вираженні є працею, пов'язаною з використанням конкретної ділянки для депонування вуглецю (підтвердженням є лінійний зв'язок між обсягами деревини і обсягами біомаси, накопиченими лісовою екосистемою, за якими розраховують обсяги депонованого лісовими насадженнями вуглецю); вуглецедепонувальна функція лісів залучається в систему економічних від-носин внаслідок міжнародної торгівлі квотами на викид парникових газів та можливостей використання гнучких механізмів Кіотського протоколу (проекти спільного впровадження); визначення споживчої цінності вуглецедепонувальної функції лісів може бути здійснено за цінами на квоти на викид парникових газів, що склались на міжнародному ринку [7- 9, 17, 22, 27, 29, 53-55].

Цікаві статті з розділу

Гідрологічні характеристики річки
Територією Сумської області протікає 165 річок довжиною понад 10 км кожна, які належати, до басейну Дніпра. Найбільші з них: Десна з притокою Сеймом, Ворскла, Сула, Псел. Хорол. Густота річкової сі ...

Екологічний рух світовий досвід та українські реалії
Актуальність теми дослідження проблем екологічної політики України на сучасному етапі зумовлена об’єктивними потребами національного розвитку, імперативами сучасної світової глобалізації та ...

Порівняння вмісту деяких металів у водах Дніпродзержинського та Запорізького водосховищ
На сьогоднішній день води Дніпродзержинського водосховища потребують глибокого дослідження, оскільки через значну кількість промислових об’єктів в м. Дніпродзержинську, зростає загальне забр ...