Науково-методичні засади еколого-економічної оцінки лісових ресурсів

Сировинну цінність лісових земель визначають за їх потенційною продуктивністю, тобто здатністю за раціонального ведення лісового господарства продукувати максимальну кількість продукції. Основними видами продукції лісів є: деревина; другорядні лісові матеріали (хвоя, пеньки, сучки, гілки, кора тощо); продукція побічного користування лісом.

Оскільки виробничі здатності лісових земель залежать від кліматичних і грунтових факторів родючості, оцінки диференціюються за природними (лісорослинними) даними і типами лісорослинних умов.

Фахівці стверджують, що в умовах переходу лісового господарства на ринкові засади спостерігається певна трансформація оціночних показників галузі, а деякі форми обліку і звітності спрощують. Це спрощення інформаційних документів часто є необгрунтованим, відбувається стихійно, тому не завжди виправдане. Недостатньо значення приділяється таким показникам як оцінка використання лісових ресурсів, відсоток виходу ділових сортиментів, відсоток виходу деревини. Серед оціночних показників не знаходить відображення рівень використання ресурсів побічного лісового користування, мисливської фауни, рекреаційних та й взагалі - екологічних функцій лісу, його культурологічних цінностей тощо. Відсутні показники, що характеризують повноту освоєння лісових ресурсів. Тоді як, сталий розвиток націлює суспільство на ті заходи, які забезпечували б максимальний еколого-економічний ефект і були б однаково доцільними, як з точки зору економіки, так і охорони природи. Розробка еколого-економічного механізму щодо покращання використання природних ресурсів має базуватися на критерії ефективності, що забезпечує максимізацію стійкого в часі еколого-економічного ефекту, який одержуватиме суспільство зараз або в майбутньому.

Стратегічною метою розвитку комплексних лісових підприємств нині стає комплексне використання всіх видів лісових ресурсів, у т.ч. деревини, недеревних продуктів лісу, продукції мисливства і рекреаційних функцій [8, 9, 17, 27, 30, 53-55].

На основі аналізу літературних джерел приведена інтерпретація поняття «рентна» і «затратна» концепції економічної оцінки ресурсів лісу. Встановлено, що ці концептуальні підходи оцінки не протипоставляються, а доповнюють один одного, що є важливою умовою поліпшення методичних підходів оцінки.

До затратної концепції економічної оцінки лісів відноситься витратний та компенсаційний підходи, а з деякими застереженнями також і збитковий. Компенсаційний підхід є випадком витратного підходу. За "компенсації" відбувається повна заміна природного ресурсу, який має корисні властивості, на "штучний" (техногенний), здатний відтворювати втрачені корисності. Тобто йдеться про витрати на відновлення аналогічних властивостей об'єкту оцінки. Хоча в основі збиткового підходу також лежать витрати, вони мають дещо іншу природу, ніж ті, про які йдеться у витратному чи компенсаційному підході. Компенсаційні витрати покликані відшкодувати збитки, завдані не тільки лісам з метою відновлення їхньої продуктивної здатності, але й іншим об'єктам НПС, створеного людиною капіталу та, власне, самій людині. Зараховуючи збитковий підхід до затратної концепції економічної оцінки лісів, необхідно наголосити на розширенні спектру витрат, які мають враховувати під час оцінки. Це мають бути не тільки кошти на відновлення та підтримання в належному стані лісових ресурсів, але й витрати на компенсацію збитків, завданих іншим природним, матеріальним та людським ресурсам (Кравець, 2005).

Цікаві статті з розділу

Екологія водосховищ
Режим річкового стоку характеризується значною нерівномірністю і знаходиться в різкому протиріччі з режимом його споживання більшістю галузей народного господарства. З усіх можливих засобів ...

Моніторинг поверхневих вод Сандракського водосховища
Кожен майбутній економіст, спеціаліст народного господарства, кожна свідома людина повинна обов’язково мати загальне уявлення про особливості сучасного екологічного стану, а також про основні на ...

Розрахунок максимальної нестачі кисню при органічному забрудненні р. Сіверський Донець
Серед розчинних речовин, що потрапляють в океан із суші, велике значення для мешканців водного середовища мають не тільки мінеральні, біогенні елементи, але й органічні залишки. Винесення в ...