Науково-методичні засади еколого-економічної оцінки лісових ресурсів

Лісистість певних регіонів Укураїни значно відрізняється. Зокрема в Карпатах ліси займають 40,2% території, у гірських районах Криму - 32,0%, на Поліссі - 26, в Лісостепу - 12,2, а у Степу - 3,8%. Лісистість Дніпропетровської, Херсонської, Миколаївської та Запорізької областей є дуже низькою - до 3,2-3,6%. Нерівномірною залишається також вікова структура лісів, переважають молодняки і середньо-вікові насадження (76,1%), пристигаючих лише 12,7%, стиглих і перестиглих - 11,2%. Вікова структура лісів дещо здеформована, оскільки стиглих і перестиглих лісів майже удвічі менше норми, що значно зменшує можливості лісокористування, яке базується на зіставлені обсягів рубання лісу з величиною приросту, обсягами і темпами лісовідновлення.

Негаразди є також в економічній оцінці лісових ресурсів. Загальновідомим є той факт, що при неефективній економічній системі виникають суперечності в еколого-економічних відносинах країни, породжуючи таким чином дисбаланс самого процесу сталого розвитку. Це, зокрема надмірна експлуатація лісових ресурсів, в якій ігноруються природоохоронні вимоги, відсутність цілісної екологічної політики держави, все ще низький рівень екологічної свідомості суспільства. Не менш важливими є економічний і організаційно-технологічний фактори. Перший з них, зазвичай, базується на затратному підході розвитку економіки, другий - недостатньо репрезентує екологічні інструменти лісової політики, а також відповідні технологічні процеси [31, 36, 46, 52, 56, 57, 59].

.1 Система критеріїв еколого-економічного оцінювання лісових ресурсів та найбільш прийнятні методичні підходи з урахуванням регіональних особливостей лісів, їх функціонально призначення, цільового використання і стану в умовах антропогенного впливу

Економічна оцінка лісових ресурсів, як складової біосфери, має базуватися на теоретичній та методологічній основі, яка є спільною для всіх ресурсів. За наявності різноманітних методичних підходів до оцінок, які враховують специфіку певних об'єктів (видів або компонентів лісових ресурсів), доцільно вибрати такі оцінки, які б базувалися на однаковій теоретичній концепції. Вказане необхідно для того, щоб узагальнити методичні підходи оцінок різних об'єктів природних ресурсів і об'єднати їх в єдину цілісну методику. Слід підкреслити, що суттєвих суперечностей стосовно того, що відносити до об'єктів лісокористування, немає, проте деякі автори дають різне трактування цього питання [22, 27, 29, 34, 53, 62, 67].

Під економічною оцінкою лісових земель фахівці розуміють оцінку їх у грошовому вираженні як основного засобу виробництва лісового господарства. У зв'язку з тривалим періодом виробництва в лісовому господарстві, залежно від мети оцінки, вона може бути поточною і капіталізованою. Для визначення порівняльної вартості земель можуть здійснювати їх відносну оцінку, яку виражають в балах. Поточну економічну оцінку лісових земель виражають середньорічною величиною потенційного економічного ефекту у грошовому еквіваленті, який може бути одержаний на цих землях на момент оцінки при раціональному веденні комплексного лісового господарства. Капіталізована економічна оцінка лісових земель - це підсумована в часі величина цього ефекту. Для одержання економічної оцінки лісових земель попередньо оцінюють 1 га лісових земель у лісах різних категорій захисності з урахуванням економічного ефекту від використання всього комплексу продукції і корисностей, які можна одержати на цих землях за раціонального використання їх в лісовому господарстві [53].

Цікаві статті з розділу

Аналіз діяльності підприємств
При розгляді першого питання розглянемо поняття підприємства та обєднань, їх види та типи Підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, визначених законами Укра ...

Роль ферментативних антиоксидантів при окисному стресі
Стан оточуючого середовища міст України на даний час потребує переходу до інтенсивних методів запобігання його забруднення, зокрема до розробки біологічних методів очистки. Одним з них є зе ...

Екологія і практична діяльність людини
Погіршення стану більшості екосистем біосфери, істотне зменшення біопродуктивності й біорізноманітності, катастрофічне виснаження ґрунтів і мінеральних ресурсів за небаченої забрудненості по ...