Ландшафтно-геохімічні критерії оцінки забруднення ґрунтового покриву важкими металами

Без характеристики геохімічного поля неможлива діагностика забруднення ґрунту важкими металами. Ознаками забруднення можуть служити:

) підвищене середнє значення (модальне, середньоарифметичне, среднегеометричне) концентрації металу в порівнянні з фоновим значенням;

) розширення меж розподілу аналітичних даних за рахунок значень, що перевищують середнє статистичне значення, як таке, що наочно виявляється в асиметрії гістограм у бік великих значень.

Узагальнення експериментальних і літературних даних показує, що емісія більшої частини маси важких металів здійснюється з індустріальних джерел забруднення переважно у вигляді частинок розміром 0.1-0.01 мм. Частинки випадають з повітря нерівномірно під впливом рельєфу, типу рослинності, руху приземних повітряних мас та ін. Тому збільшення амплітуди коливання значень концентрації металу в межах ділянки забруднення в порівнянні з даними для чистої («фонової») площі (ефект «пилу» на графіку за профілем, що перетинає територію, яка вивчається) також може служити ознакою забруднення.

Досвід вивчення геохімії важких металів в ґрунтах свідчить про значну нерівномірність їх природної концентрації в різнорідних компонентах ґрунту та в поверхневих горизонтах. Ця обставина створює непереборні ускладнення для обґрунтування норм гранично допустимої концентрації (ГДК) металів в ґрунтах, які давно встановлені для таких гомогенних середовищ, як природні води і повітря [15-16].

Наприклад, значення концентрації важких металів (як валове, так і концентрації геохімічно активних форм, витягнених екстракціями) настільки сильно розрізняються для глинистих і піщаних ґрунтів, що їх неможливо об'єднати у загальному значенні ГДК. Отже, оцінка ступеня промислового забруднення яким-небудь металом можлива лише за відношенням до його природної норми - місцевого геохімічного фону, який на обширній території лісо-степової зони України помітно варіює.

Природна концентрація металу в ґрунтовому покриві змінюється під впливом багатьох чинників. Важливим чинником є літологічний склад ґрунтоутворюючих порід. У піщаних ґрунтах природна концентрація металів значно нижче ніж в суглинних. Відмінність геохімічного фону ґрунтів одного типу, але різного гранулометричного складу оцінюється літологічним коефіцієнтом (Кл), рівним відношенню середньої концентрації металу в суглинних ґрунтах до середньої концентрації металу в піщаних ґрунтах: Кл =Ссугл/Спіщ. Це добре видно при зіставленні даних

Не менш сильні зміни концентрації металів в ґрунтовому покриві лісо-степової зони відбуваються під впливом ефекту геохімічного сполучення. За інших рівних умов ґрунти в автономних ландшафтно-геохімічних умовах на позитивних елементах мезорельєфу лісової зони мають нижчі концентрації металів в порівнянні з геохімічно підлеглими ландшафтами, розташованими в негативних елементах рельєфу. Ефект геохімічного сполучення оцінюється коефіцієнтом Кr рівним відношенню концентрації металу в гумусовому горизонті ґрунту геохімічно підлеглого ландшафту (С2) до концентрації цього металу в гумусовому горизонті ґрунту автономного ландшафту (C1): Кr = С2 / С1 [19]

Зрозуміло, кожен метал характеризується своїм значенням коефіцієнта Кr (табл. 1.1). Прикладом можуть служити співвідношення значень середньої концентрації деяких важких металів у верхових (автономні ландшафтно-геохімічні умови) і низовинних (геохімічно підлеглі умови) торф'яниках.

Таблиця 1.1. Співвідношення середньоарифметичних значень концентрації важких металів у верхових і низовинних торф'яниках лісової зони

Цікаві статті з розділу

Екологічна система
Тема реферату «Екологічна система» з дисципліни «Основи загальної екології». Екологія (від грец. ойкос (еко) – будинок, житло, логос. – навчання) – це наука про умови існування живих орган ...

Екологічні наслідки військової діяльності
Надзвичайні екологічні ситуації, що виникають внаслідок різного роду причин (господарської чи будь-якої іншої діяльності, аварій, катастроф, стихійних лих), негативно впливають на стан навко ...

Поняття про біосферу та атмосферу
Найхарактернішою істотною рисою планети Земля є існування на ній життя. Усю сукупність живих організмів та ту частину речовини планети, що перебуває в постійному обміні речовиною і енергією ...