Шляхи формування екомережі поділля як визначального чинника збалансованого розвитку агросфери регіону

. Для оптимізації використання біотичних ресурсів Поділля, збереження їх різноманіття та ландшафтної структури, розширення до європейських норм мере-жі ПЗОіТ, а також для сприяння розвиткові РЕМ, НЕМ і ПЄЕМ доцільно створити українсько-молдовський біосферний резерват “Дністровський каньйон”, забезпечити ефективне функціонування новостворених та існуючих НПП і РЛП “Дністровський каньйон”, “Подільські Товтри”, “Дністер”, “Мурафа”. З метою забезпечення репрезентативності ЕМ доцільно створити 210 нових заповідних об’єктів і територій до 2020 року на основі розробленої регіональної програми.

. Для реалізації завдань збереження БР визначено шляхи оптимізації землекористування на основі формування РЕМ агросфери Поділля.

. Для ефективного функціонування РЕМ необхідно створити ефективний фінансово-економічний механізм її управління - системою фінансово-економічних методів, важелів, форм і прийомів - з управлінням заходами охорони, збереження, збалансованого використання і відтворення природно-заповідних ресурсів з відповідним нормативно-правовим, інформаційним і фінансовим забезпеченням.

АНОТАЦІЯ

Мудрак О.В. Функціонально-простровий аналіз стану й розвитку регіональної екомережі в контексті збалансованого розвитку (на прикладі агросфери Поділля). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 - “екологія”. - Інститут агроекології і природокористування НААН, Київ, 2012.

У дисертації вдосконалено теоретико-методологічні засади формування екомережі України та збереження потенціалу біотичних ресурсів шляхом впровадження норм збалансованого розвитку. Вперше подано характеристику біорізноманіття, складено анотований конспект флори вищих судинних рослин Поділля, який нараховує 1962 види, що належать до 685 родів, 143 родин, 5 відділів. Досліджено таксономічний склад флори, визначено її біоморфологічний аналіз та еколого-ценотичну структуру. Вперше складено список фауни різних охоронних категорій Поділля, що нараховує 474 види, оцінено стан захищеності раритетних видів судинних рослин і тварин Поділля.

Виконано функціонально-просторовий аналіз стану й розвитку екомережі регіону. Вперше, на основі комплексу запропонованих критеріїв, проведено аналіз репрезентативності екомережі для всіх 64 адміністративних районів Поділля. Проведено прогноз розвитку регіональної екомережі агросфери Поділля з виділенням буферних зон і відновлювальних територій. До складу екомережі Поділля віднесено: 62 ключові території. Серед них 2 ключові території міжнародного рівня (площею 285935 га), 9 - національного рівня (272810,7 га), 16 - міжрегіонального рівня (44512,13 га), 35 - місцевого рівня (55029,1 га). Загальна площа природних ядер Поділля складає 658286,93 га, що становить 10,8% від загальної площі регіону. Кількість сполучних територій - 42. Серед них: 8 - національного рівня (площею 504301 га), 15 - міжрегіонального рівня (1064549 га), 19 - локального рівня (354178 га, як правило, малі і середні річки 2 і 3-го порядку, деякі лісові ділянки, ВБУ, лісосмуги). Загальна площа сполучних територій Поділля складає 1923028 га, що становить 31,55% від загальної площі регіону. Площа ключових і сполучних територій ЕМ Поділля складає 2581314,9 га, що становить 42,35% від загальної площі регіону. Буферні території, які встановлюються навколо ключових і сполучних територій регіону на відстані до 4 км займають площу близько 700 тис. га (вони уточнюються). Кількість відновлювальних територій, визначених в структурі екокоридорів національного і регіонального рівня - 132. Загальна площа ВТ - 191407,35 га, що становить 3,14% від загальної площі регіону. Загальна площа структурних елементів ЕМ Поділля (ключових, сполучних і відновлювальних територій) складає 2772722,2 га, що становить 45,49% від загальної площі регіону.

Вперше розроблена методика виділення БЗ і ВТ, встановлені розміри, географічна і адміністративна приуроченість в екокоридорі, конфігурація, площа, статус в ЕМ, наявність типових угруповань, ступінь природності території, рівень біорізноманіття, функціональне призначення. На основі запропонованих критеріїв проведено їх ранжування. Вперше розроблена методика створення типових екологічних паспортів заповідних об’єктів, вдосконалена система екологічного моніторингу і аудиту заповідних об’єктів, запропоновано шляхи підвищення рівня екологічної освіти місцевого населення на заповідних територіях. Визначено шляхи оптимізації землекористування як визначального чинника формування регіональної екомережі й збалансованого розвитку агросфери Поділля.

Цікаві статті з розділу

Екологічне значення сукцесій
Якщо біогеоценоз не перебуває в стані швидкої або середньої сукцесії, то продукція, біомаса й видове багатство в ньому коливаються навколо певного середнього значення в результаті процесів с ...

Роль ферментативних антиоксидантів при окисному стресі
Стан оточуючого середовища міст України на даний час потребує переходу до інтенсивних методів запобігання його забруднення, зокрема до розробки біологічних методів очистки. Одним з них є зе ...

Техногенні катастрофи, як фактор загрози біорізноманіттю
П`ять тисячоліть тому, коли з'явились перші міські поселення, почала формуватися і техносфера — сфера, яка містить штучні технічні споруди на Землі. Звичайно, тоді це були тільки елементи т ...