Шляхи формування екомережі поділля як визначального чинника збалансованого розвитку агросфери регіону

ВТ як просторові елементи ЕМ створюються з метою подальшого її розвитку і удосконалення функціонування. Ця зона - потенційний резерв території, за рахунок якої можливе розширення ЕМ у майбутньому, особливо площ КТ і ЕК. Певна ВТ після проведення відповідних заходів щодо ренатуралізації може бути включена до складу КТ чи ЕК або безпосередньо перетворитися на КТ чи ЕК. Тому основним критерієм вибору ВТ є збереження в них середовищ існування (оселищ), якщо навіть природне БР повністю знищене. Нами виділено 132 відновлювальні території 191407,35 га, що становить 3,14% від загальної площі регіону. Загальна площа структурних елементів ЕМ Поділля (ключових, сполучних і відновлювальних територій) складає 2772722,2 га, що становить 45,49% від загальної площі регіону (рис. 1)

ВИСНОВКИ

1. Вивчено зарубіжний і вітчизняний досвід та узагальнено методологічне і науково-методичне дослідження щодо створення ПЄЕМ і НЕМ, яке було виконано з метою збереження БР у контексті збалансованого розвитку, дало можли-вість на основі системно-синергетичного, екосистемного і ландшафтно-еколо-гічного підходів, різних принципів, функцій, критеріїв, завдань і нормативно-правових актів сформувати ЕМ Поділля. Вона є невід’ємною частиною НЕМ, ПЄЕМ і основною складовою загальної природоохоронної й екологобезпечної політики держави.

. Проаналізовано методику і охарактеризовано групу чинників, які ускладнюють поетапне створення РЕМ та невиснажливе природокористування на Поділлі як унікального еколого-економічного регіону, який займає 10,1% тери-торії України. На основі теоретико-методологічних засад і практичних підходів розглянуто критерії, принципи і підходи вибору структурних елементів РЕМ, особливості її формування. Запропоновано методику виділення БЗ і ВТ для ефективного функціонування природних ядер (КТ) і ЕК.

3. В основу методології досліджень особливостей змін БР ЕМ Поділля покладено принципи її вивчення та показники оцінки, зокрема фітобіоти всіх рівнів - від локального до державного, що відібрані за актуальністю, пріоритетністю і созо-логічною значущістю. За визначеними критеріями найважливішими принципами досліджень різноманітності фітобіоти регіону є: ландшафтна і функціональна цілісність території; пріоритетність відбору об’єктів; рівнева неперервність; єдність літературно-аналітичних, системно-структурних, порівняльних, експертних, картографічних, математико-статистичних методів, а також теоретичного узагальнення, ретроспективного аналізу та польових досліджень. Їх використання було спрямоване на виявлення структурно-функціональних залежностей у біогеоценозах, підтримання в межах заповідних територій усієї системи ценозоутворюючих зв’язків, функціонування трофічної мережі, забезпечення характерного для екосистем певного виду потоку енергії та колообігу речовин з метою встановлення показників стану й чинників змін довкілля.

4. Встановлено, що сучасний біогеоценотичний покрив регіону сформувався впродовж останніх 10-12 тисяч років. Його різноманітність пов’язана з тим, що сюди в різні часи проникли представники бореальної (тайгової), неморальної (широколистяних лісів), понтичної (степової) і середземноморської флори, а також сформувалися ендемічні, реліктові види і угруповання. В регіоні фрагментарно збереглася лісова, степова, чагарникова, лучна, наскельно-степова і водно-болотна рослинність, що сформувалася в мозаїчних екотопах. Тут переплетені типові, рідкісні й реліктові угруповання рослин і тварин, поширені ендемічні, реліктові, диз’юнктивно-ареальні види та види, що є на межі ареалу. За БР Поділля займає 3 місце в Україні після Криму і Карпат.

. Вперше проаналізовано сучасний стан і склад БР Поділля. Видове різноманіття флори регіону складає 2927 видів (16,6% від загальної кількості в Україні). Серед них: ВСР (аборигенні і заносні) - 1962 види (36,9%); мохоподібні - 160 (20,9%); водорості - 248 (5,1%); ліхенізовані гриби (лишайники) - 188 (14,2%); гриби - 369 (7%). Видове різноманіття фауни регіону складає 15812 (46,1% від загальної кількості в Україні). Серед них: безхребетні - 15400 видів (45,8%); хребетні (хордові) - 412 (58,6%), з них круглороті - 1 (50%); променепері риби - 45 (25,6%); хвостаті амфібії - 2 (33,3%); безхвості амфібії - 9 (69,2%); черепахи - 1 (100%); лускаті плазуни - 9 (45%); птахи - 283 (83,2%); ссавці - 62 (46,9%). Сучасний склад БР Поділля - 18736 видів, що складає 36,1% від загальної кількості в Україні.

Цікаві статті з розділу

Тварини-індикатори забруднення навколишнього середовища
Актуальність. Всі живі організми тісно пов’язані з навколишнім середовищем, яке впливає на їх життя і розвиток. Сучасний глобальний характер впливу людини на біосферу у поєднанні з підвищ ...

Визначення небезпечної швидкості вітру
Значення небезпечної швидкості вітру на рівні Флюгера (10м над рівнем землі) знаходять за формулами (2.18.). (2.19), (2.20.): при f< 100= 0.5,<0.5; (2.18.) = . 0.5<<2; (2.19.) ...

Екологічна оцінка стану атмосферного повітря в зоні впливу викидів стаціонарного техногенного джерела
Метою даної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних засад та набуття практичних навичок екологічної оцінки стану атмосферного повітря в зоні впливу викидів стаціонарного техногенного джерела. ...