Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.Шляхи формування екомережі поділля як визначального чинника збалансованого розвитку агросфери регіону
На території Поділля сполучні території (ЕК) ЕМ мають 3 рівні: національний, регіональний (міжобласний), локальний. ЕК - полоси лісової, лучної, водно-болотної, степової і чагарникової рослинності по річкових долинах, горбогірних вододі-льних місцевостях широтної чи меридіональної спрямованості шириною від 2 км національного рівня, 1,5 км регіонального рівня, 0,1 км локального рівня. Голов-ним функціональним призначенням ЕК є забезпечення просторових зв’язків між КТ, тому основними критеріями для їх виділення є міграційні, територіальні, екото-пічні, БР, созологічні. Враховуючи ці підходи, обґрунтовано виокремлення ЕК різ-ного рівня для ЕМ Поділля. Проводячи узагальнення науково-методичних розробок, використовуючи польові дослідження і враховуючи проект Зведеної регіональ-ної схеми формування екомережі України, встановлено, що територією Поділля проходять 4 ЕК національного рівня: 2 субширотні - Галицько-Слобожанський, Степовий (Південноукраїнський, незначна частина); 2 меридіональні - Дністровський і Бузький ЕК. Проте аналіз значної кількості публікацій показує, що виокремлені меридіональні ЕК національного рівня, які проходять долинами великих річок, є досить проблемними, оскільки їх русла є значно антропогенізованими. Врахо-вуючи сучасний екологічний стан, геоботанічну і фізико-географічну характерис-тику території в межах Поділля, ми виділили 16 ЕК міжрегіонального рівня і 18 ЕК локального рівня. Кількість ЕК різних рівнів в структурі ЕМ Поділля 38, сумарною площею 1923028 га, що становить 31,55% від загальної площі регіону.
БЗ повинні забезпечувати охорону КТ і ЕК РЕМ від потенційних зовнішніх чин-ників впливу. Вони створюються: 1) для підтримки направленого управління захи-щеною територією; 2) просто з метою управління; 3) з метою термінової охорони; 4) з метою послаблення впливу; 5) для уникнення загроз. Нами запропоновано критерії вибору територій для створення буферних зон (табл. 14).
Табл. 14. Критерії вибору територій для створення буферних зон (БЗ)
|
Критерій |
Ознаки відповідності критерію |
|
Природності |
БЗ повинна мати природні межі |
|
Ефективної довжини |
Довжина БЗ не має бути меншою від відстані, на яку мігрують чи розселяються особини популяцій |
|
Ефективної ширини |
Ширина БЗ повинна дозволяти популяціям розселятися або мігрувати вздовж неї з необхідною ефективністю. Розрахунок ширини зони проводиться залежно від типу прилеглих угідь. Оптимальну ширину БЗ ЕК у вигляді лінійних смуг доцільно встановлювати у відповідності з водоохоронними зонами річкової і яружно-балкової мережі |
|
Ефективної площі |
Оптимальна площа буферної зони повинна бути в 2 раза більшою від заповідного об’єкта (ключової території, біоцентра) |
|
Конфігурації |
Оптимальна конфігурація БЗ навколо заповідного об’єкта має бути колової чи еліпсоїдної форми |
|
Екотопічний |
Територія БЗ за своїми природними умовами повинна бути по-дібною до ключових чи сполучних територій. Вона має поєднувати чи забезпечувати умови для тимчасового перебування видів, які мігрують на великі відстані |
|
Територіаль-ного зв’язку |
Територія БЗ має бути суцільною |
|
Біорізнома-нітності |
Територія БЗ повинна мати досить добре збережений біогеоценотичний покрив і значний рівень біорізноманіття |
|
Екосистемності |
Чим більша кількість у БЗ екосистем, тим вона стійкіша |
|
Созологічний |
БЗ може включати ділянки, на яких зростають рідкісні, ендемічні, реліктові види рослин чи рідкісні фітоценози, які, з якихось причин, відсутні у природних ядрах чи ЕК ЕМ. |
Цікаві статті з розділу
Актуальні проблеми у сфері екологічної безпеки
Екологія сьогодні набуває значення наукової основи організації раціонального
природокористування. Нині вона визначається як вчення про взаємодію живих
організмів з навколишнім середовищем (д ...
Сталий розвиток Чернігівської області
На початку ХХ століття зміни
природного середовища розглядалися як побічний ефект розвитку промисловості.
Екологічні проблеми, що виникали з часом намагалися розв’язувати в межах
охорони пр ...
Екологічна характеристика території природного заповідника Кам'яні Могили
Актуальність: у наш час степові екосистеми піддались найбільш сильному
антропогенному впливу. Розорювання, зрошення, забудова, вплив хімічних
реагентів, монокультура, вітрова та водна ерозія ...