Організаційні форми інноваційної діяльності

В умовах формування ринкових відносин і розвитку та встановлення приватної форми власності виникають питання ефективної організації розмірів і форм підприємства. Які ж підприємства та їх організаційні форми дозволяють здійснювати інноваційне підприємництво і активізувати його? Нововведення відсутні, проте необхідно досягти, щоб вони були. За кожним успішним нововведенням стоять конкретні виконавці, організаційні структури.

Сьогодні світова статистика показує, що в результаті викликаних інноваційними процесами змін все більшу роль став відігравати малий бізнес, який спеціалізується на різних стадіях інноваційного циклу. Малі підприємства, створюючи нові робочі місця, що дуже важливо для України у зв'язку з високим рівнем безробіття, відіграють істотну роль в економіці будь-якої країни. Потрібно відмітити, що малий інноваційний бізнес в різних своїх формах існував з моменту появи монополії в економіці. Виділяють три етапи в розвитку малих форм підприємницької діяльності, зокрема інноваційного бізнесу:

1-й етап пов'язаний з формуванням монопольної структури економіки (концентрація виробництва), одночасно появилися малі підприємства, які прагнули не конкурувати з монополією, а співпрацювати з нею в рамках субпідрядних відносин;

-й етап характеризується ростом ефективності малих підприємств, зумовлений прогресом в техніці і технологіях. Для великих корпорацій вигідніше використовувати досягнення НТП і підприємницьку активність малих інноваційних компаній, ніж поглинати їх;

-й етап характеризується розвитком індустрії, інформації, технології, що зумовило ріст пріоритетів інтелектуальної власності, дезінтеграцію великих корпорацій і бурхливий ріст малого інтеграційного бізнесу.

Дискусія щодо виявлення оптимального співвідношення між розміром фірми і інноваційною активністю існує дві позиції, основна сутність яких полягає у протиставленні малих форм (досконала конкуренція) і монополії. З одного боку, умови конкуренції стимулюють фірми до пошуку нововведень. При монополії цей стимул має менший вплив, тому рівень інноваційної активності знаходиться в оберненій залежної від ступеня монополізації.

З іншого боку, оскільки діяльність супроводжується високим ризиком, то стимулом до нововведень є можливість одержаним монопольного прибутку, отже, інноваційна діяльність прямо пропорційна ступеня монополізації економіки. Р.Маркхем синтезував ці напрямки:,, До певного розміру інноваційна діяльність зростає швидшими темпами, ніж сам розмір фірми. У великих фірмах ця діяльність не росте і може навіть скорочуватись".

В сучасній економіці таке абстрактне порівняння недостатнє. Для інноваційного процесу можуть використовуватись як великі, так і малі фірми, необхідно лише відзначити, на яких стадіях інноваційного циклу які форми є ефективнішими.

Вища ланка управління, без сумніву, відіграє вирішальну роль у створенні організаційних мов, які сприяють інноваціям. Якщо дослідник сам входить до складу керівництва, ця умова виконується природнім шляхом. Ось чому багато дрібних фірм успішно розробляють та впроваджують нововведення, успішніше ніж їх конкуренти. Водночас, власне, великі компанії витрачають і кошти на розвиток техніки і, власне, вони в силу більш складної організаційної структури потребують створення і свідомого планування клімату, при якому інноваційна діяльність мала би результати.

Таким чином, дослідження інноваційної активності дозволяє стверджувати наступне:

менш (формальна організаційна структура дає більший простір для індивідуальної ініціативи;

інновація необхідна для виживання (великі фірми лише утримують позиції);

вимагається сильна внутрішня мотивація;

широкий профіль робітників забезпечує потенційний простір для оригінальних інноваційних ідей.

На сучасному етапі, розвиток малого підприємництва пояснюється наступними факторами:

. технологічний аспект: впровадження у всі сфери економіки мікрообчислювальної техніки, яка не вимагає значних виробничих площ та стартових інвестицій;

. управлінський аспект: гнучкість і адаптивність малих фірм у зв'язку з невеликою чисельністю працівників до вимог ринку і досягнень НТП;

. психологічний аспект: підвищення інтелектуального рівня наукових працівників і їх бажання довільної творчості;

. економічний аспект: більш висока (до 2 разів) ефективність кінцевих результатів інноваційної діяльності та більш швидкою віддачею інвестицій у порівнянні з в великими компаніями.

Ці фактори сприяють активному функціонуванню малих підприємств на вітчизняному ринку. Водночас, існують і фактори, що стримують ріст їх кількості.

Цікаві статті з розділу

Забруднення навколишнього природного середовища
Земля – це планета на якій ми живемо. З космосу вона виглядає, як прекрасна, біла з блакитним куля. Більша частина Землі покрити голубою водою океанів та морів. Суша Землі – коричневого кол ...

Екологічна безпека мастильно-охолоджувальних рідин
Актуальність. Промисловість спричиняє значний негативний вплив на довкілля, що характеризується викидом небезпечних речовин, накопиченням як рідких так і твердих токсичних відходів. Необхідн ...

Сучасні екологічні проблеми озера Сиваш та шляхи їх вирішення
Дипломна робота представлена на 50 сторінках, має 7 рисунків та 2 таблиці. При написанні роботи було використано 56 літературних джерел. Тема дипломної роботи – Сучасні екологічні проблеми озер ...