Поверхневі води

Порівнюючи дані 2010 року із попереднім, можна зробити висновок, що кількість азоту нітритного у воді р. Кальміус в межах м. Маріуполя незначно збільшилася з 0,347 мг/дм3 до 0,488 мг/дм3 , кількість азоту нітратного значною мірою не змінилася, кількість азоту амонійного зменшилася з 1,298 мг/дм3 до 0,665 мг/дм3 (випадків ВЗ азотом амонійним у 2010 році не зафіксовано), що стосовно інших забруднюючих речовин загальний рівень суттєво не змінився.

У воді річки Кальчик в м. Маріуполі середні концентрації азоту нітритного та сульфатів у долях ГДК склали: 8,8 та 15,4 відповідно. Максимальні концентрації були зафіксовані на рівні: азот нітритний - 22,8 ГДК, сульфати - 17,5 ГДК. З цих даних випливає, що рівень забруднення азотом нітритним та азотом нітратним зменшився у порівнянні з минулим роком. Значно зменшився рівень забруднення азотом амонійним від 3,858 мг/дм3 до 0,258 мг/дм3 (випадків високого забруднення азотом амонійним зовсім не було зафіксовано). Інші ж концентрації інгредієнтів не відхилялися від багаторічного рівня.

Дефіциту кисню у 2010 році не визначалося. Екстремально-високого забруднення також не спостерігалося, було відмічено 1 випадок ВЗ азотом нітритним та 6 випадків ВЗ сульфатами. Можна відмітити, що рівень забруднення р. Кальчик змінився у кращій бік.

Комбінат “Ілліча” ВАТ “ММК ім. Ілліча”, комбінат “Азовсталь”, ПО “Тяжмаш” - залишаються основними джерелами забруднення річок Кальміус та Кальчик в районі м. Маріуполя.

Річка Булавін, нижче м. Єнакієве забруднена здебільшого азотом нітритним, азотом амонійним, сульфатами. Середні та максимальні концентрації перелічених речовин склали відповідно: з азоту нітритного 38,0 та 63,5 ГДК, з азоту амонійного 4,6 та 6,8 ГДК, із сульфатів 4,4 та 6,0 ГДК. Спостерігалося 5 випадків ВЗ азотом нітритним. Кисневий режим задовільний. У порівнянні із попереднім роком, якість води практично не змінилася, тільки рівень забруднення азотом амонійним зменшився від 2,62 до 1,81 мг/дм3. Основними джерелами забруднення річки Булавін є металургійний та коксохімічний заводи та ПУВКХ м. Єнакієва.

Річка Кринка в межах селища Новоселівка в середньому забруднена азотом нітритним (26,8 ГДК), азотом амонійним (11,6 ГДК), нафтопродуктами (1,6 ГДК), сульфатами (5,6 ГДК). Максимальні концентрації склали відповідно: азот нітритний - 81,8 ГДК, азот амонійний - 36,3 ГДК, нафтопродукти - 2,0 ГДК, сульфати - 7,0 ГДК. Спостерігалось 6 випадків ВЗ азотом нітритним та 2 випадки ВЗ азотом амонійним. На якість води річки Кринка впливають транзитні стічні води підприємств м. м. Єнакієве та Горлівка.

Порівнюючи дані 2010 року із 2009 роком слід зазначити, що вміст азоту нітритного, вміст азоту нітратного зменшився, рівень забруднення азотом амонійним декілька збільшився (на середньорічний показник вплинули два випадки ВЗ азотом амонійним), вміст інших інгредієнтів залишався на торічному рівні.

У річках Запорізької області: Берда, Обіточна, Лозоватка спостерігалась висока мінералізація, високий вміст завислих речовин та сульфатів. Взагалі, можна зазначити, що вміст сульфатів постійно перевищував гранично допустиму концентрацію, головною причиною цього є фізико-географічні умови. Організований скид забруднюючих речовин в цих річках відсутній. Основною причиною надходження азоту нітритного є змив мінеральних добрив з ланів. Максимальна концентрація азоту нітритного була зафіксована на р. Обиточна - пгт. Приморськ -4,1 ГДК. Слід зазначити, що у 2010 році на річці Лозоватка - с. Новоолексіївка концентрації азоту нітритного були значно менше у порівнянні із попереднім роком.

Цікаві статті з розділу

Основні напрямки розвитку неоекології
Екологія як окремий розділ біологічної науки склалася наприкінці XIX ст. і розвивається швидкими темпами. Особливо значний інтерес до екології людське суспільство почало виявляти в середині ...

Екологія водосховищ
Режим річкового стоку характеризується значною нерівномірністю і знаходиться в різкому протиріччі з режимом його споживання більшістю галузей народного господарства. З усіх можливих засобів ...

Моніторинг атмосферного повітря
Атмосфера - це повітряна оболонка Землі, значення якої важко переоцінити. Збереження теплоти і захист живих організмів від згубних доз космічного випромінювання, джерело кисню для дихання, вуглекислог ...