Охорона ґрунтів Красноградщини

Агролісомеліоративні заходи мають важливе місце у комплексі мір, спрямованих на боротьбу з водною й вітровою ерозією ґрунтів через її дешевину й екологічну нешкідливість. Створенням захисних лісонасаджень займаються в Україні спеціалізовані станції, що захищають ліси. Основними лісомеліоративними протиерозійними заходами є:

А) створення водорегулювальних лісосмуг у малолісних районах;

Б) створення водоохоронних лісових насаджень навколо ставків і водойм;

В) створення суцільних протиерозійних лісопосадок на сильно еродованих круто схилах і непридатних землях, непридатних для використання в сільському господарстві.

Водоохоронні лісові насадження навколо ставків і водойм створюються для захисту берегів від руйнування, водойм - від замулення продуктами ерозії. Ширина водоохоронних лісових насаджень (смуг) навколо ставків і водойм у залежності від крутості схилу і механічного складу ґрунту коливається від 10 до 20 м.

Лісомеліоративні протияружні заходи проводяться для призупинення росту і закріплення діючих ярів з метою перекладу поверхневого стоку у усередині ґрунтовий, збільшення протиерозійної стійкості ґрунту, розпилення поверхневого стоку й скріплення ґрунтового ґрунту. Лісомеліоративні насадження, що захищають ґрунт сприяють підвищенню ефективності всіх заходів єдиного протиерозійного комплексу. Застосовуються два види насаджень:

а) прияружні, прибалкові і надверхові лісонасадження;

б) залісення мережного фонду - дна й укосів ярів, балок.

Працівниками Красноградського держлісгоспу проводиться збір насіння ясена, клена, дуба та їх висадка у ярах, балках та на схилах від 150.

Суцільне заліснення проводиться на укосах ярів крутістю 8° і більш, а також на берегах балок (лощин), що мало придатні для лугових і пасовищних угідь. Залісення укосів ярів допускається тільки в тому випадку, якщо укоси сформували стійкий профіль, тобто кут їхнього природного укосу складає не більш 32° на суглинках і 26° - на супесях.

Лісові насадження на дні яру дозволяють уникнути подальшого його поглиблення. На ранній стадії розвитку дно яру вузьке і залісення зробити важко, тому спочатку усувають загати, а потім дно закріплюють вологолюбними швидко зростаючими породами дерев.

Щоб води, що скидаються в яр не розмивали його дно, у руслі яру встановлюють систему поперечних стінок, що розбивають подовжній профіль дна на ряд терас. Дерев'яні і плотові загати застосовуються тільки у вибалках, тому що термін їхньої дії не перевищує двох-трьох років. Закріплені яри, перетворені в задернену балку, використовують у сільському господарстві. Багате мулистими відкладеннями дно відводять під штучні луги, а укоси - під деревні насадження або під ягідники.

Лісомеліоративні заходи боротьби з ерозією ґрунту

Лісомеліоративна ланка є важливою складовою частиною протиерозійного комплексу. При її застосуванні слід враховувати те, що поверхневий стік зливових і снігових вод переміщується по поверхні схилів не суцільною плівкою, а в концентрованому вигляді по вимоїнах та улоговинах.

Залежно від рельєфу, грунтово-геологічних, кліматичних і господарських умов протиерозійні лісові насадження мають бути неоднаковими як за цільовим призначенням і структурою, так і за розташуванням на еродованій території. Вони в тій чи іншій мірі мають виконувати такі основні захисні функції:

· розпилювати концентровані струмки поверхневого стоку й зменшувати їх швидкість;

· перетворювати поверхневий стік у ґрунтовий;

· скріплювати грунт і підґрунтя своїми кореневими системами.

Отже, протиерозійні насадження мають скорочувати і навіть зовсім зупиняти процеси лінійної та площинної ерозії як на площі під ними, так і на території сільськогосподарських угідь, розташованих поруч [16].

В процесі розгляду яружно-балкових утворень було розглянуто 5 ярів, що знаходяться на правому крутому березі річки Берестової. На малюнку 1 зображено розміщення цих ярів.

В таблиці вказано дані, що були визначені під час проведення досліджень над даними ярами.

Найбільш інтенсивного розвитку ерозії зазнали яри, що утворилися на крутому березі річки. Порівняно з ярами, що утворилися в долині річки, вони мають більший об’єм порушення, приріст в довжину, втрати площі як до закріплення, так і після нього.

Розглянемо досліджувані яри. Яри №1,4,5 знаходяться на крутому березі річки, а №2,3 - в її долині. Перша група ярів має значно більші розміри і порушення, ніж друга. Це пояснюється тим, що стічні води міста через відсутність дренажів, стікаючи по крутому берегу річки, інтенсивно вимивають грунт, утворюючи при цьому вимоїни значних розмірів, які потім, розвиваючись, перетворюються в яри. Яри ж, що знаходяться в долині річки, підлягають значно меншому вимиванню, тому і еродуються слабше.

Цікаві статті з розділу

Екологічна ситуація в Полтавській області
Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та с ...

Екологічні наслідки військової діяльності
Надзвичайні екологічні ситуації, що виникають внаслідок різного роду причин (господарської чи будь-якої іншої діяльності, аварій, катастроф, стихійних лих), негативно впливають на стан навко ...

Моніторинг земель поблизу ВАТ Рівнеазот
Актуальність теми. Постійно зростаючий негативний вплив діяльності людини нерідко призводить до катастрофічного стану довкілля, що визначається насамперед руйнуванням і навіть розривом сталих взаємо ...