Служба охорони праці Міністерства охорони навколишнього природного середовища України

вимагає та одержує від керівників підприємств письмові чи усні пояснення, висновки експертних обстежень, аудитів, матеріали та інформацію з відповідних питань, звіти про рівень і стан профілактичної роботи, причини порушень законодавства про охорону праці та вжиті заходи щодо їх усунення;

вимагає від керівників підпорядкованих Мінприроди підприємств усунення від роботи працівників, які порушують законодавство з питань охорони праці.

Висновки

Система моніторингу довкілля в Україні побудована на відомчому принципі. Кожне з відомств має власну мережу спостережень, методику, засоби збору, обробки й аналізу інформації. Інформацію збирають за відомчими вертикалями, що ускладнює комплексний і оперативний аналіз екологічного стану природного середовища. При цьому користувачі отримують дані, які не відповідають сучасним вимогам щодо оперативності, достовірності та детальності як для потреб підготовки управлінських рішень, так і для доступу до екологічної інформації громадськості.

Удосконалення моніторингу навколишнього середовища з урахуванням вимог ЄС потребує інтеграції зусиль усіх суб'єктів ДСМД, які мають бути спрямовані на координацію моніторингових робіт, виключення дублювання, оптимізацію мереж згідно з міжнародними стандартами, узгодження програм спостережень, уніфікацію та вдосконалення технічного, науково-методичного і метрологічного забезпечення.

Мережі спостережень в ДСМД України побудовано без урахування методологічних принципів створення мереж в європейських країнах. Тому слід уточнити існуючі мережі моніторингу, програми спостережень та набір індикаторів, щоб встановити пріоритетні показники забруднення, методи їх визначення, особливо щодо відповідності міжнародним стандартам і нормативам. Стан організації ДСМД не задовольняє повною мірою інформаційні потреби державних структур управління і громадськості, тому потрібно вдосконалити як просторову організацію мережі спостережень, так і програми спостережень, адаптованої до європейських стандартів і нормативів.

Потрібно запровадити систему аналізу технічного забезпечення і стану засобів вимірювальної техніки, використовуваних у мережах спостережень ДСМД, та розробити рекомендації щодо її вдосконалення відповідно до сучасних загальноєвропейських вимог і зокрема щодо впровадження багатофункціональних приладів, уніфікації засобів вимірювальної техніки, автоматизованих постів спостережень та використання засобів дистанційного спостереження.

У переліку контрольованих показників, використовуваних у мережі EuroWaterNet і ДСМД України, є розбіжності. Національні програми спостережень, перелік показників значно ширші за європейські, але вони не забезпечують певних параметрів та індикаторів, які застосовують у мережі EuroWaterNet. Так, у річках і озерах за програмою Держгідромету спостерігають до 40 показників, за програмою Держкомводгоспу - до 30, а за програмою EuroWaterNet тільки 17; у морях Держгідромет спостерігає 20 показників, а за програмою EuroWaterNet тільки 16.

Аналіз розглянутої мережі спостереження за водними ресурсами показав, що репрезентативних станцій спостереження, які повною мірою відповідають усім критеріям EuroWaterNet, нині немає. З мережі станцій таких, що відповідають контрольним вимогам EuroWaterNet, одиниці й лише після детального вивчення їх технічного стану можна розглянути питання про можливість їх включення до міжнародної мережі. Разом з тим слід зазначити, що всі станції, які виконують транскордонні спостереження, відповідають міжнародним вимогам як за виконуваними функціями, так і за розміщенням.

Потрібно проаналізувати й оптимізувати національну мережу спостережень, ураховуючи методичні вимоги розміщення спостережної мережі EuroWaterNet, і переглянути підхід до розміщення станцій та розподілу функцій контролю між різними відомствами, а також розширити мережу станцій, технічно забезпечити мережі спостереження й аналітичні лабораторії, щоб одержати якісну інформацію.

Порівняльний аналіз Державної системи моніторингу із вимогами загальноєвропейської системи моніторингу свідчить про потребу суттєво удосконалити мережу моніторингу України. Специфіка організацій моніторингу екологічного стану в Україні полягає у відомчому підході до його виконання. При цьому більшість суб'єктів моніторингу виконують його за стандартами і нормативами, які не повністю узгоджуються з міжнародними. Це насамперед стосується принципів створення спостережної мережі, набору обов'язкових індикаторів, методів аналізу, створення баз даних, обміну інформацією, її надання та інших напрямів діяльності.

Щоб удосконалити систему моніторингу України, слід перейти на європейські стандарти і нормативи у створенні мережі моніторингу, відбору, транспортування, збереження зразків і виконання аналітичних робіт з обов'язковим міжлабораторним і міждержавним контролем якості аналітичних робіт. Слід сформувати базу даних стану об'єктів моніторингу та інформаційної системи з урахуванням сучасних вимог геоінформатики і створити горизонтальні й вертикальні зв'язки між користувачами інформації з відпрацьованими механізмами передачі інформації, правами на використання та взаємними зобов'язаннями суб'єктів моніторингу і міжвідомчої координації.

Цікаві статті з розділу

Характеристика ґрунтового покриву
У ґрунтовому покриві переважають чорноземні (53 %), сірі лісові (9 %), на півночі - дерново-підзолисті (27 %), у заплавах річок - лучні, лучно-болотні та болотні ґрунти (3 %). Майже вся територія о ...

Екологічний стан міста Біла Церква і Білоцерківського району Київської області
У третє тисячоліття людина має увійти з новою філософією життя, згідно з якою вона є часткою єдиної людської сім’ї, планетарного братства з високою екологічною культурою, в основі якої лежат ...

Фітотоксичність та хімічне забруднення ґрунтів м. Біла Церква
Прогресуюча дія господарської діяльності людства на природне середовище досягла рівня, при якому відбуваються істотні зміни в хімічному складі ґрунтового покриву широких територій. У загальн ...