Особливості міграції тритію в зоні активного водообміну (на прикладі Київського сховища радіоактивних відходів)

Ландшафтна структура району КДМСК визначає формування достатньо інтенсивного перенесення речовин з поверхневим стоком на відкритих та розораних ділянках, з їх акумуляцією у водозбірних пониженнях та на пролювіально-делювіальних шлейфах. Еволюція ландшафтів та системи землекористування за останнє десятиріччя не виключає ймовірності локального зародження зсувних процесів. Баланс речовин, у тому числі техногенних забруднень, задіяних у водній міграції в структурних одиницях Хотівського ландшафту, формується в умовах переваги поверхневого масоперенесення над процесами інфільтрації та вертикальної міграції.

Геологічну будову складають четвертинні алювіальні, верхньочетвертинні утворення, відклади полтавської свити середнього міоцену, київських і бучацьких свит еоцену.

Водоносний комплекс верхньочетвертинного-верхньоеоценового горизонтів поряд з атмосферними опадами є одним з основних джерел живлення напірного бучацького водоносного горизонту, що залягає нижче, який використовується для централізованого водопостачання. Розділювальним водоносним шаром між цими горизонтами є товща київських мергельних глин. Винятком є долина р. Дніпро, де глини розмиті, тому бучацький горизонт тут не захищений від поверхневого забруднення на відміну від водороздільних і схилових областей.

На КДМСК УкрДО «Радон» відходи, що містять тритій, зберігаються у рідкій та твердій фазі. Найбільша кількість тритію (на 2009 р. становила 1,9×1015) зберігається в твердій фазі в ємностях для збереження твердих радіаційних відходів (ТРВ) № 5, 6 та 7.

У РОЗІДІЛІ 4 «ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗПОДІЛУ ТРИТІЮ У НАВКОЛИШНЬОМУ ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ЗОНИ ВПЛИВУ КИЇВСЬКОГО СХОВИЩА РАДІОАКТИВНИХ ВІДХОДІВ» наведено результати досліджень забруднення повітря у межах укриття над сховищами та в атмосферному повітрі СЗЗ ПЗРВ. Досліджено еволюцію радіогідрогеохімічної аномалії тритієвого забруднення підземних вод. Розглянуто розподіл тритію у ґрунтовому профілі та вертикальний розподіл у деревині. Розраховано кількість тритію, що надійшла у навколишнє середовище протягом експлуатації КДМСК.

Формування тритієвої аномалії у приземному шарі атмосферного повітрі. Дані щодо забруднення снігового покриву, як тимчасового депо частини тритієвих викидів, можуть виступати основою для реконструкції та прогнозування техногенного навантаження на навколишнє природне середовище в зонах впливу об’єктів підвищеної небезпеки та урбанізованих територій в цілому. За цими даними було розраховано щільність тритієвого забруднення території проммайданчика та санітарно-захисної зони внаслідок викидів в атмосферу зі сховищ КДМСК УкрДО «Радон» (рис. 2). Основним напрямком поширення тритієвого забруднення атмосфери є північний. В цьому напрямку за р. Віта та окружною дорогою розташовано с. Пирогів. Забруднення території в межах проммайданчика київського сховища радіоактивних відходів внаслідок викиду зі сховища в атмосферу сягає 1600 кБк×м-2×рік-1 і вище, за межами проммайданчика в західному та південному напрямках - не перевищує 200, в східному - становить 200-400, в північному - сягає 800.

Розрахований засобами крідінгового аналізу викид тритію в атмосферу зі сховищ КДМСК оцінюється у (0,24 -3,8)×1011 Бк×рік-1, що на порядок перевищує викид з ядерного реактора ВВЕР ((0,7-3,3)×1010 Бк×МВт(ел.)-1×рік-1).

За даними прямих атмосферних вимірювань (2007-2008 рр.) питома активність тритію в атмосферній волозі перевищує фонові показники більш, як у 10 разів. Найвищі концентрації тритію в атмосферній волозі виявлено в північному напрямку від сховища, де на відстані 15-20 м від сховищ фонові показники перевищено у 15 000 разів.

Рис. 2. Карта тритієвого забруднення сніжного покриву

Рис.3. Карта тритієвого забруднення атмосферного повітря

З віддаленням від сховища вміст тритію в пробах атмосферної вологи знижується. На віддалі 50 м в північному напрямку виявлено перевищення фонових значень у 1000-5000 разів. Безпосередньо біля житлового сектора фонові концентрації перевищено у 20-30 разів. Водночас в районі розташування житлових будинків концентрація тритію в атмосферному повітрі в 30-60 разів менше за .

Отримані результати проаналізовано геостатистичними засобами з використанням програми ArcGIS 9. Поширення тритієвого забруднення має чітко виражений північний напрям, що визначається низкою природних та техногенних чинників (рис. 3).

Поширення тритієвого забруднення атмосферного повітря в секторі південно-східний - північно-західний напрямки описується двохекспонеційними залежностями виду :

Цікаві статті з розділу

Види джерел забруднення навколишнього середовища
Доповідь на тему "Види джерел забруднення навколишнього середовища"; Опис токсичних властивостей сажі та вуглеводних. Таблиця 1 - Середній час роботи двигуна при прогріві ...

Екологічні проблеми деяких водних екосистем України
Тема реферату "Екологічні проблеми деяких водних екосистем України". В рефераті розглянуто екологічні проблеми водних екосистем України, а саме: - Азовського моря; - ...

Гідрологічний нарис басейну річки Дністер
Вода є джерелом життя на Землі. Ріки і озера дають воду для зрошення та обводнення земель, служать цілям транспорту, водопостачання та джерелом утримання енергії. Окрім того, що вода – вели ...