Особливості міграції тритію в зоні активного водообміну (на прикладі Київського сховища радіоактивних відходів)
Безпечні концентрації тритію у воді, розраховані автором за даними офіційних публікацій та рекомендацій Європейських органів стандартизації, відрізняються на 5 порядків. Розрахунок безпечної концентрації за експериментальними даними М.І. Балонова (1993) становить 7,8×106 Бк×дм-3. Виходячи з принципу ALARA i CERCLA (ризик одного летального випадку раку на мільйон населення) з урахуванням коефіцієнтів ризику за офіційною публікацією Агентства із захисту навколишнього середовища США (U.S. ЕРА 402-R-99-001, 1999), безпечною є концентрація 14 Бк×дм-3. Норматив, розрахований виходячи з рекомендацій EUROATOM (директива 96/29) та ВООЗ (2004) становить 7610 Бк×дм-3.
У зв’язку з неузгодженістю офіційних даних щодо безпечних концентрацій тритію у питній воді, значною мірою розрізняються і тритієві нормативи, встановлені у різних країнах світу. Директивою ЄС (COUNCIL DIRECTIVE 98/83/EC) рекомендовано індикативний норматив вмісту тритію у питній воді 100 Бк×дм-3. Наразі у всіх країнах ЄС, за винятком Фінляндії, цей норматив встановлено для питної води.
У Канаді і Росії діючі нормативи (7000 та 7700 Бк×дм-3 відповідно) встановлено виходячи з рекомендацій ВООЗ та ЄВРОАТОМ.
Найвищий у світі норматив встановлено в Австралії - 78 000 Бк×дм-3.
Виходячи з величини коефіцієнтів ризику раку діючий в Україні норматив 30 000 Бк×дм-3 відповідає ризику 1447 випадків летального раку та 2100 випадків захворювання раком на 1 мільйон населення.
Розрахунки щодо регламентації вмісту тритію в атмосферному повітрі і повітрі робочої зони показали, що діючі в Україні нормативи втричі жорсткіші, ніж розраховані за рекомендаціями ЄВРОАТОМ, навіть виходячи з концепції формування дози 10 % від ефективної дози для одного елемента від одного джерела опромінення, а також у 30-90 разів нижчі за європейські та американські нормативи.
У РОЗДІЛІ 2 „МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ вмісту ТРИТІЮ В ОБ’ЄКТАХ навколишнього природного середовища” описано методики пробовідбирання, пробопідготовки, виділення лічильної форми органічно зв’язаного і водних форм тритію.
Відбирання проб повітря відбувалось шляхом поглинання атмосферної вологи на твердий сорбент, у об’ємі рідкого сорбенту та виморожування рідким азотом. У якості оптимального, найбільш економічного методу застосовувалося поглинання атмосферної вологи прожареним хлоридом кальцію з наступним виділенням лічильної форми при нагріванні в лабораторних умовах.
Відбирання проб снігу проведено після встановлення стійкого снігового покрову з тривалою експозицією його за низьких температур. Відбирання проб снігу проводилося безпосередньо на території проммайданчика та у санітарній зоні КДМСК УкрДО «Радон».
Відбирання проб деревини проводилося на двох експериментальних ділянках з північного та з південного боку від сховищ радіоактивних відходів. Модельні дерева розділяли по висоті на три частини і з кожної з них відбирали зразки кори, деревини із стовбура, гілок тонких та товстих, однорічних пагонів та листя. Відібрані зразки запаковувалися в целофанові пакети і доставлялися у лабораторію для проведення подальшої їх підготовки до аналізу. Майданчики відбирання проб ґрунту розміщувалися безпосередньо біля місць відбору проб деревини. Із стінки шурфа совком, виготовленим з нержавіючої сталі, площею 500 см2 відбиралися шари ґрунту товщиною 2 см до глибини 30 см.
Лабораторна підготовка усіх проб зводилася до переведення їх у водну форму. Для визначення органічно зв’язаного тритію пробу спалювали у струмі кисню при температурі 450-600 оС з доокисненням на каталізаторі з окису міді (рис. 1). За необхідності (у разі забарвлення) розчинені органічні речовини у водній формі доокиснювали з використанням перманганату калію. Після додавання сцинтиляційного коктейлю проводилося вимірювання вмісту тритію на низькофоновому рідинно-сцинтиляційному спектрометрі Quantulus1220.
У РОЗДІЛІ 3 «Ландшафтно-Геохімічна ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕННЯ» наведено загальну геологічну характеристику місцевості, ландшафтну структуру, відомості про геологічну будову осадових порід, характеристику процесів масоперенесення та балансу речовин при водній міграції. Наведено опис рослинності санітарно-захисної зони КДМСК. Наведено коротку інженерно-технічну характеристику КДМСК УкрДО „Радон”.
Територія Київського сховища радіоактивних загальною площею 160,2 га знаходиться на південно-східній околиці м. Києва. Київський ДМСК розташовано в межах ділянки змішаного листяного лісу загальною площею більше 50 га.
В геоморфологічному відношенні місцевість розташована в межах ерозійно-акумулятивної лесової рівнини (Київське плато). Рельєф поверхні хвилястий, розчленований короткими і широкими балками, схили яких задерновані і заліснені. Уклони рельєфу на більшій частині території становлять 5-15°. Для місцевості характерна площинна ерозія, у зв’язку з чим на західній окраїні санітарно захисної зони, схили балок місцями порізані ярами. Безпосередньо майданчик КДМСК розташовано на куполовидному піднятті рельєфу, що є місцевою вододільною ділянкою.
Цікаві статті з розділу
Екологічний аналіз виробничої діяльності заводу ГТВ ЗАТ Росава в м. Біла Церква при промисловому виробництві продукції
Дипломна
робота складається з 4 розділів. В першому розділі приведена загальна характеристика
підприємства ЗАТ "РОСАВА". В другому розділі проведений аналіз
основних виробничих пі ...
Характеристика екологічної ситуації в місті Запоріжжя
Головною задачею курсового проекту є визначення основних факторів впливу на навколишнє середовище природних та техногенних чинників. Визначити основні фізико-географічні процеси, які розвиваються на т ...
Оцінка міграції цезію і стронцію на радіоактивно забруднених агроландшафтах приватних господарств та присадибних ділянок південної частини Київської області
Актуальність теми. Масштаб Чорнобильської
катастрофи, найтяжчої за всю історію людства техногенної катастрофи, добре
відомий як вченим, так і політикам всього світу. В навколишнє середовище
...