Особливості міграції тритію в зоні активного водообміну (на прикладі Київського сховища радіоактивних відходів)

3) Процеси біогеоміграції тритію визначаються швидкістю водообміну в зоні гіпергенезу. Закономірності накопичення органічно зв’язаного тритію в рослинності лісових екосистем визначається характером живлення та відстанню від джерела забруднення. Вміст органічно зв’язаного тритію в тканинах водних рослин прямо пропорційно пов'язаний з тритієвим забрудненням середовища їх існування.

Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій.

В основу оброблення власних експериментальних даних та результатів 18-річних спостережень інших організацій за вмістом тритію в об’єктах навколишнього середовища покладено

аналітичні моделі поширення 3Н в атмосфері і підземних водоносних горизонтах, які ґрунтуються на термодинамічних залежностях. Загалом у роботі використано близько 300 власних аналітичних вимірювань та 2000 - з інших джерел. Для просторової інтерпретації експериментальних даних застосовано сучасний

аналітичний модуль Spatial Analyst ArcGIS 9.2. Прогнозні значення вмісту тритію в атмосфері при проведенні експериментального вилучення відходів з аварійних сховищ (жовтень 2008 р.) підтверджено прямими атмосферними вимірюваннями двох організацій.

Наукове значення роботи.

Робота спрямована на вирішення проблеми атмо-, гідро-, біогеоміграції техногенних ізотопів водню та екологічно безпечного зберігання радіоактивних відходів у перспективі розвитку ядерної енергетики.

Розбіжності екологічно безпечних концентрацій тритію у питній воді за експериментально-розрахунковими даними та нормативними документами різних країн сягають 600 000 разів. Накопичення органічно зв’язаного тритію водними рослинами не відповідає механізму переважної біоасиміляції легких ізотопів, виробленому в процесі біологічної еволюції.

Практичне значення одержаних результатів.

Результати роботи покладено в основу прогнозу поширення радіогідрогеохімічної та атмосферної аномалій тритієвого забруднення в зоні впливу КДМСК УкрДО «Радон», класифікації радіаційної аварії, визначення екологічної безпеки в процесі зберігання, виймання та перезахоронення радіоактивних відходів з аварійних сховищ. Обґрунтовано недооцінювання радіоекологічної складової тритієвої небезпеки в Україні та необхідність перегляду тритієвих нормативів (Рішення Національної комісії з радіаційного захисту населення України при Верховній Раді України від 6.02.2009 р., протокол № 1).

Особистий внесок здобувача

Основні результати дисертаційної роботи отримані автором особисто, починаючи від аналізу літератури, участі у польових роботах, підготовці лічильних форм тритію та завершуючи систематизацією та інтерпретацією отриманих даних, аналізом і публікацією результатів.

Постановка задачі досліджень, трактування результатів та обговорення висновків дисертаційної роботи проводилися спільно з науковим керівником - доктором геологічних наук, завідувачем відділу біогеохімії Доліним Віктором Володимировичем.

Апробація результатів дисертації. Публікації

Результати дисертаційної роботи доповідались на: Четвертій міжнародній конференції студентів, магістрів та аспірантів «Сучасні проблеми екології» (Житомир, 2007); третьому міжнародному симпозіумі «Биокосные взаимодействия: жизнь и камень» (Санкт-Петербург, 2007); 8-й Міжнародній науковій конференції «Моніторинг небезпечних геологічних процесів та екологічного стану середовища» (Київ, 2007); конференції молодих вчених „Сучасні проблеми геологічних наук”, присвяченій 65-й річниці від дня заснування геологічного факультету Київського університету (Київ, 2009); 6-та Міжнародна науково-практичнаконференція: «Екологія та освіта:Актуальні проблеми збереження та використання природних ресурсів» (Черкаси, 2009).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковано у 10 наукових працях, у тому числі: 6 - у матеріалах і тезах конференцій, 4 - статті у фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи

Дисертація повним обсягом 188 с. Складається зі вступу, чотирьох розділів і висновків. У дисертації міститься 30 таблиць, 58 рисунків. Список використаних джерел містить 128 найменувань.

Автор щиро вдячний науковому керівнику доктору геолого-мінералогічних наук Доліну В.В. за наукові консультації і підтримку на всіх етапах підготовки дисертаційної роботи. Автор також висловлює подяку співробітникам ІГНС НАН та МНС України: Бобкову В.М., Орлову О.О., Пушкарьову О.В., Іщуку О.О., Шраменку І.Ф., Скрипкіну В.В., Ковалюху М.М., Стеценку Д.О. за допомогу у проведенні досліджень, цінні поради і наукові консультації; молодшому науковому співробітнику Інституту математики НАНУ Войтенку С.П. та співробітникам Інституту проблем реєстрації інформації НАНУ Риженку А.А. та Дікарєву М.О. за підтримку і допомогу у обробці аналітичних даних.

Основний зміст роботи

У РОЗДІЛІ 1 «Тритій. Властивості, поширення у природі, джерела надходження у навколишне середовище» наведено літературний огляд робіт присвячених проблемі поширення тритію у навколишньому середовищі. Розглянуто фізичні та хімічні властивості тритію, особливості впливу на живі організми, джерела утворення тритію. Наведено огляд галузей застосування тритію, методів очистки виробничих викидів та зберігання тритію, фізико-географічні чинники поширення тритієвого забруднення. Розглянуто проблему безпечних концентрацій тритію у питній воді та атмосферному повітрі, проаналізовано міжнародний досвід щодо нормування тритію.

Цікаві статті з розділу

Виснаження та деградація ґрунтових ресурсів
Земельний фактор, як і повітря, вода, біосфера, сонячна енергія, є найважливішою складовою навколишнього природного середовища. Земна твердінь (суходіл) виконує значну кількість необхідних і ...

Екологічний аналіз виробничої діяльності заводу ГТВ ЗАТ Росава в м. Біла Церква при промисловому виробництві продукції
Дипломна робота складається з 4 розділів. В першому розділі приведена загальна характеристика підприємства ЗАТ "РОСАВА". В другому розділі проведений аналіз основних виробничих пі ...

Тварини-індикатори забруднення навколишнього середовища
Актуальність. Всі живі організми тісно пов’язані з навколишнім середовищем, яке впливає на їх життя і розвиток. Сучасний глобальний характер впливу людини на біосферу у поєднанні з підвищ ...