Визначення ресурсної цінності техногенних родовищ Кривбасу
Найбільш «відходоємними» галузями промисловості справедливо вважаються металургія чорних металів. При видобутку і переробці руд чорних металів втрачається значна кількість корисних компонентів; видобуті руди , як правило, використовуються не комплексно. В результаті у відвалах і хвостосховищах накопичується велика кількість відходів, що містять корисні компоненти. Річне накопичення відходів в чорній металургії складає більше половини всіх відходів гірничопереробної промисловості. Основні види відходів в цій галузі такі:
відходи гірничого виробництва (розкривні і вміщуючи породи, а також некондиційні і позабалансові руди, видобуті попутно);
відходи збагачення (відходи ДСФ, хвости збагачення);
відходи агломерації та окускувания (відсівання, пил і шлами);
відходи металургійного виробництва (металургійні шлаки, пил і шлами).
Серед перерахованих видів відходів найбільшу питому вагу займають відходи гірничого виробництва, які можна використовувати для засипання кар’єрів і розрізів, відсипки дамб хвостосховищ, баластування доріг, при виробництві закладних і будівельних матеріалів. Найважливішим напрямком утилізації розкривних порід є виробництво з них щебеню для дорожнього будівництва і як наповнювач бетонів.
У мінерально - сировинному комплексі взагалі і в металургійній галузі зокрема склалося протиріччя між значними обсягами утворення розкривних порід, низьким рівнем їх використання в якості будівельних матеріалів (не більше 1% від усього обсягу ) і високою потребою будівельної промисловості (до 1,5 млрд. т ) в інертних заповнювачах у вигляді піску, щебеню, гравію та інших матеріалів. У народному господарстві має місце така ситуація, коли будівельна промисловість не прив’язана до гірничо- видобувних виробництв інших галузей і видобуває сировину для виробництва будівельних матеріалів на власних родовищах, кількість яких перевищила 5 тисяч. Ця ситуація пояснюється двома факторами. З одного боку, на будівельну продукцію існують відносно невисокі ціни, з іншого боку, значні відстані транспортування до кінцевого споживача роблять з урахуванням високих транспортних тарифів економічно невигідним виробництво будівельних матеріалів з розкривних порід. Проте, за оцінками фахівців, близько 20 % розкривних порід утворюється в районах споживання будівельних матеріалів. Створення будівельних підприємств на базі відходів гірничо - видобувного виробництва при підвищенні глибини переробки будівельної сировини зменшить залежність доставки будівельної продукції від транспорту без істотного зниження її економічної ефективності.
Очевидно, що утилізація далеко не всіх техногенних ресурсів в якості мінеральної сировини виявиться економічно доцільною або у зв’язку з відсутністю попиту, або з причини низької рентабельності. У зв’язку з цим для кожного техногенного об’єкта повинні бути розглянуті всі можливі варіанти утилізації з різних позицій, причому особливо важливі екологічні. Це обумовлено, зокрема, тим, що гірничо - промислові відходи є інтенсивними джерелами впливу на всі сфери НС та на здоров’я людини. У районі їх впливу значно підвищується захворюваність населення, скорочується тривалість життя.
Проведені дослідження показують, що активна поверхня техногенних об’єктів на одиницю об’єму в 100-1000 разів вище, ніж у гірських порід. Тому вплив техногенних об’єктів призводить до забруднення як підземних вод, так і великих річок, що є джерелами водопостачання.
Цікаві статті з розділу
Екологічний стан екосистеми в зоні функціонування цукрового заводу
Актуальність роботи
. Останніми роками, у зв’язку з переходом на ринкові механізми господарювання, зміною форм власності на землю, незавершеністю формування національної політики та законодавст ...
Екологічні проблеми спиртової промисловості
Технологія спирту - це наука про способи та процеси переробки різних видів сировини у етиловий спирт.
Спиртова промисловість на початку XX сторіччя була представлена малими заводами, кожний з яких ви ...
Оцінка стану заповідної справи в Рівненській області
Вагоме місце у відновленні природи в нашій країні відведене розвитку природно-заповідного фонду як складової частини реалізації стратегії гармонійного розвитку суспільства. Після введення в дію у 1992 ...