Основні напрямки розвитку мінерально-сировинної бази Криворізького басейну

Існує чотири етапи розвитку мінерально-сировинної бази Криворізького басейну. В даній роботі розглянуті перспективи розвитку четвертого основного етапу на найближчі роки.

Основними напрямами четвертого етапу розвитку мінерально-сировинної бази Криворізького басейну є: 1) підвищення ступеня комплексного використання мінеральної маси, що витягується з надр і 2) утилізація накопичених у регіоні відходів гірничодобувних, збагачувальних і металургійних підприємств. Крім мінерально-сировинних, технологічних і технічних особливостей, що відрізняють його від попередніх етапів, четвертий етап має чітко виявлену екологічну спрямованість.

Водночас видобуті корисні копалини залізорудних родовищ Кривбасу різною мірою використовувалися на всьому протязі їх розробки. Індустріальних обсягів досягло виробництво щебеню з розкривних кристалічних порід, мінеральних пігментів (сурику і охри), технічного тальку [29, 37]. Однак у складі продуктивних і вміщуючих товщ родовищ присутні близько 50 мінералів і гірських порід, які є цінними металевими і неметалевими корисними копалинами: абразивний гранат, дрібночешуйчатий мусковіт, облицювальний і тротуарний камінь, рідкісні, розсіяні і благородні метали, близько 20 видів кольорового, виробної та колекційного каменю та ін. [31]. Використання їх могло б у значній мірі задовольнити потребу України та країни ближнього зарубіжжя в деяких видах корисних копалин. За попередніми розрахунками, загальний обсяг використання попутно видобутих корисних копалин через 5 років після початку їхнього видобутку може перевищити 1 млн. т. на рік. Прибуток від їх реалізації складе від200 до 500 млн. ін.

У Криворізькому басейні накопичено, за різними оцінками, від 7 до 10 млрд. т промислових відходів. Це становить близько 30% відходів всіх підприємств України. Близько 60% загальної маси відвалів гірничорудних підприємств, близько 20% маси лежалих хвостів збагачувальних фабрик і 100% маси шламів гірничо-металургійного комбінату «АрселорМіттал Кривий Ріг» представляють собою залізорудну сировину, відповідає за якісними показниками вимогам збагачувальних підприємств.

У 90-х роках ХХ ін. були зроблені перші кроки у використанні залізовмісних відходів. Фірмою «Гамаюн» була побудована установка по збагаченню продуктів додаткове подрібнення крупнозернистих відходів ДСФ шахти «Зоря-Жовтнева» методом «сухий» магнітної сепарації [38]. Надалі такі установки були тиражовані фірмами «Укрекологія», «Сигма» [39]. Вони дозволяють отримувати з вихідного матеріалу із загальним вмістом заліза близько 40 мас.% агломераційну руду з вмістом заліза 53-55%. На Центральному ГЗК була побудована установка по вилученню магнетиту з лежаних хвостів збагачувальної фабрики з подальшим направленням корисного продукту на подрібнення і збагачення в діючу технологічну лінію.

Однак роботи обох напрямків не дозволяють вирішити проблему максимального використання природних потенціалів вихідної сировини. У відходах повторного збагачення крупнозернистого матеріалу ДСФ вміст заліза занадто високий - 35-40 мас.%. Встановлення ж повторного магнітного збагачення лежалих хвостів не одержує близько 40% їх рудної складової, представленої гематитом. Внаслідок більш низькою питомою магнітної сприйнятливості гематиту в порівнянні з магнетитом, близько 90% загальної його кількості втрачається в відходах повторного збагачення хвостів.

Гравітаційна і комплексна гравітаційно-магнітна технології забезпечують більш повне вилучення корисних компонентів з матеріалу техногенних покладів [40]. Основні компоненти цих технологій вже перевірені в промислових умовах. Прийнятий в експлуатацію в 2005 р. збагачувальний модуль фірми «Підряд», переробний відходи шахти «Північна» ін. В.А. Валявко і має потужність по вихідній сировині 500 тис. т на рік, протягом більше 2 років стабільно виробляє гематитової концентрат із вмістом заліза 65 мас.%. У 2008 р. проведений запуск збагачувальної установки фірми «Транс-трейд» з переробки гематит вміщуючих лежалих хвостів шахти «Нова» (м. Жовті Води). Потужність установки 1 млн. т. по вихідній сировині на рік; вміст заліза в концентраті - 65-66 мас.%. Розпочато проектування аналогічних установок для Криворізького і Запорізького залізорудних комбінатів, рудника «Оркен-Атасу» (м. Каражал, Казахстан).

Переробка техногенних покладів залізорудної сировини в Криворізькому басейні має великі перспективи. У відвалах гірничодобувних підприємств міститься близько 2,5 млрд. т гематитових кварцитів з домішкою багатих гематитових руд. Не менш 500-700 млн. цієї сировини заскладовано без змішування з безрудними кварцитами,сланцями та іншими породами. Однак відвали змішаного складу, по результатам попередніх технологічних та економічних розрахунків, також буде доцільно переробляти, використовуючи попереднє розділення кускового матеріалу на рудні і нерудні складові за допомогою магнітних сепараторів з сильним полем. Переробка відвалів сприятиме кардинальному вирішенню проблеми їх упорядкування та рекультивації.

Цікаві статті з розділу

Лісові ресурси європейських країн
Лісове господарство в Європі є важливою складовою економіки та принципово важливим з екологічної точки зору. В данній курсовій роботі було проаналізовано стан лісів Європи, їх екологічн ...

Методологічні аспекти екологічного менеджменту
Менеджмент є наукою, яка динамічно розвивається з початку 20ст. Екологічний менеджмент виокремився в самостійну галузь дещо пізніше, наприкінці 20ст. Вчені, державні діячі, уряди багатьох кр ...

Екологічний стан водних ресурсів озера Світязь
Мета дослідження: проведення аналізу екологічної ситуації на озері Світязь для встановлення основних закономірностей сучасного розвитку та комплексної оцінки стану гідроекосистеми і виявлення їх склад ...