Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.Сутність, цілі, функції екологічного менеджменту на промислових підприємствах
Аналіз літературних джерел дає можливість стверджувати, що єдина термінологія у сфері екологічного менеджменту відсутня. Наприклад, у літературі зустрічаються категорії: «менеджмент навколишнього природного середовища», «екологічний менеджмент», «менеджмент охорони навколишнього природного середовища», «екологічно усвідомлене управління підприємством», «екологічна політика підприємства» тощо.
Крім того, в українській і російській науковій літературі використовуються терміни: «управління природокористуванням», «управління охороною навколишнього природного середовища», «управління природоохоронною діяльністю» щодо підприємства.
Поняття «адміністративне екологічне управління» пов’язане з державним управлінням у макросфері природокористування й охорони навколишнього природного середовища. Роль і місце рівнів державного екологічного управління, структура системи та склад підсистем зумовлені характером завдань, що формуються на кожному рівні.
Зарубіжні підприємства й учені застосовують поняття «екологічний менеджмент» переважно до мікрорівня, чітко відокремлюючи екологічну діяльність підприємств від макропроблем суспільства.
Особливою рисою екологічного менеджменту зарубіжних підприємств є першочерговість і пріоритет охорони навколишнього природного середовища, запобігання антропогенного виливу та збереження екологічного балансу.
Це підтверджує досвід роботи багатьох світових виробників, таких як БМВ, Брік, ПСА, Халста, Мітсубісі, Декор, Тойота, Клер, Сімпо та інших. Екологічні цілі, завдання, переваги споживачів ураховуються при розробці промислових планів, планів постачання та реалізації. Зважаючи на індивідуальність кожного промислового підприємства, виникає складність у визначеності організації екологічного менеджменту. Кожне підприємство організовує екологічний менеджмент згідно зі своїми розмірами, обсягами виробництва та пролажу, контактними аудиторіями.
Консультації з питань у сфері екологічного менеджменту та природоохоронних заходів надають такі відомі закордонні економісти й екологи, як Д. Діксон, Л. Скура, П. Шерман та інші. У їх роботах чітко зазначається структура підприємств, що орієнтована на екологічний менеджмент, методи екологічного регулювання діяльності підприємств і організація екологічного менеджменту на промислових підприємствах. упровадження НТП з метою покращення економічних показників виробництва.
Один із провідних економістів-екологів Л.Р. Браун приділяє особливу увагу еколого-економічному аспектові діяльності підприємств і вважає його елементом і засобом досягнення екологічного балансу між суспільством та природою. Він розглядає не окреме виробництво, а суспільство в цілому, оскільки воно споживає продукцію виробництва, і отже, підтримує ту або іншу політику виробника. Тому Л.Р. Браун припускає, що спочатку повинно бути глобальне розуміння проблем навколишнього природного середовища, а потім винайдення засобів ліквідації цих проблем на всіх рівнях суспільства - від школи до виробництва, від планування продукту - до кінця його життєвого циклу. Реалізовано це буде засобами нового еколого-економічного механізму господарювання. У ньому Л.Р. Браун вбачає засіб досягнення еколого-економічного балансу.
Наведені основні поняття дають можливість проаналізувати їх щодо рівнів еколого-економічної діяльності. Рівні еколого-економічної діяльності відрізняються метою, спрямованістю, обов’язковістю. Макрорівень охоплює більшу сферу управління екологічними процесами, до якої належить регулювання державних органів та промисловості «загалі. Мікрорівень охоплює діяльність окремих підприємств. Докладніше характеристику наведено в табл. 2.
Таблиця 2
|
Еколого-економічна діяльність | |
|
Макрорівень |
Мікрорівень |
|
Спрямована на досягнення державних нормативів. |
Спрямована на досягнення державних, а також власних нормативів. |
|
Зумовлена вимогами природоохоронного законодавства, правовими вимогами. |
Зумовлена вигідністю для підприємства. Ґрунтується, у першу чергу, на принципах економічної вигідності [ екологічної ефективності та безпеки. |
|
Засновується на державних стандартах, нормах тощо. |
Ґрунтується на державних стандартах, нормах, а також власних розробках і технологіях, які не суперечать державним вимогам. |
|
Обов’язкова у своїй основі діяльність. |
Ініціативна [ добровільна у своїй основі діяльність. |
|
Здійснюється в межах посадових обов’язків та інструкцій. |
Залежить від особистої зацікавленості керівництва та персоналу в її кінцевих результатах і обумовлена кваліфікацією, досвідом і майстерністю персоналу. |
|
Здійснюється органами державної влади й економічними суб’єктами. |
Здійснюється тільки економічними суб’єктами. |
|
Перевага процесу управління діяльністю над її результатом. |
Першорядність результатів менеджменту, а не процесів їх досягнення. Активний облік і аналіз негативних результатів. |
|
Первинність формалізації, консервативність й обмеженість дій. |
Первинність активності, необхідність пошуку нових технологій і можливостей, інноваційна діяльність. |
|
Можливість імітації діяльності й ефективності результатів. |
Неможливість імітації і фальсифікації ефективної діяльності. |
Цікаві статті з розділу
Структура, функціонування, зональність та механізми стійкості макроекосистем
Екосистеми за розміром поділяються на: мікроекосистеми, мезоекосистеми
(ліс), макроекосистеми (континенти, океани), глобальна екосистема (біосфера).
Біосфера - екосистема вищого рангу, що ...
Техногенні катастрофи, як фактор загрози біорізноманіттю
П`ять тисячоліть тому, коли з'явились
перші міські поселення, почала формуватися і техносфера — сфера, яка містить
штучні технічні споруди на Землі. Звичайно, тоді це були тільки елементи
т ...
Основні напрямки розвитку неоекології
Екологія як окремий
розділ біологічної науки склалася наприкінці XIX ст. і розвивається швидкими
темпами. Особливо значний інтерес до екології людське суспільство почало
виявляти в середині ...