Дослідження забруднення повітря методом спостереження за лишайниками
Ще одним з відомих методів дослідження забруднення повітря є метод спостереження за однаковими за розмірами лишайниками одного виду (пармелія, цетрарія, кладонія та ін.) на корі дерев.
Відомо, що лишайники дуже чутливі до забруднень повітря, особливо згубний вплив на них має сірчистий газ, який вже в концентрації 0,08-0,1 мг/м3 пригнічує більшість лишайників, а в концентрації 0,5 мг/м згубний практично для всіх видів. З'ясовано, що в разі підвищеного рівня забруднення повітря першими з міст зникають кущисті форми, потім лискові і, нарешті, найбільш стійкі - накипні. На основі спостережень виділяються зони лишайників, які дозволяють судити про ступінь забруднення атмосферного повітря.
Для досліджень забруднення повітря за змінами розмірів, форм і кольору лишайників була вибрана ділянка території, що обмежується вул. Білогородська, вул. Б. Хмельницького, які перетинають одна одну.
Спостереження проводилися на ділянці у 800 метрів від перехрестя обраних вулиць через рівні проміжки та по можливості на однаковій відстані від проїжджої частини.
У ході роботи було проведено дослідження території на наявність лишайників та зроблено фотографії, які найбільш наглядно демонструють відмінності у їх розмірі, кольорі та формі (Додатки 1-3).
На всіх деревах, що знаходяться найближче до проїжджої частини, взагалі відсутні лишайники (Додаток 1). Це говорить про те, що ця територія забруднена шкідливими викидами і є неможливим для існування лишайників. Вони є індикаторами чистого повітря і тому цілковита відсутність лишайників говорить про те, що проїжджа частина міста є вкрай небезпечним та несприятливим районом міста Боярки.
На незначній відстані від дороги (10-20 метрів) вже з`являються лишайники, але кількість їх обмежена і найбільш стійкі форми - накипні (Додаток 2). Вони мають сіро-зелений колір, менші за розмірами та висотою проростання. На цій території не можна побачити все різноманіття форм лишайників, кущисті форми взагалі відсутні, оскільки ця ділянка знаходиться відносно близько від дороги та залишається під впливом автомобільних викидів від проїжджої частини. Висока концентрація шкідливих газів-забруднювачів безпосередньо діє на склад повітря і унеможливлює проростання менш стійких до сірчистого газу форм лишайників.
В менш забруднених місцях на більшій відстані від дороги (від 20 метрів) з`являються інші форми лишайників та збільшується їх кількість, різноманітність форм, густота рослинності. Тільки в лісопарку біля стадіону зустрічається майже всі види лишайників різноманітної форми, кольору і забарвлення. Але навіть у такому незабрудненому місці, як парк, кущисті форми не зустрічаються, листкові форми наявні в незначній кількості порівняно з накипними (Додаток 3). Це говорить про здатність живої природи до саморегуляції. Дерева лісопарку на сьогоднішній час здатні долати цю кількість шкідливих викидів в повітря і відновлювати повітряний баланс міста.
На підставі спостережень є можливість виділити три зони забруднення:
§ лишайникова пустеля - цілковита відсутність лишайників, найбільш несприятливі райони міста біля проїжджої частини;
§ зона змагання - лишайникова флора бідна;
§ нормальна зона - периферійна частина міста, лісопарки.
За результатами даного досліду була складена картосхема зон забруднення повітря (Додаток 4).
Наслідками дослідження є висновки стосовно залежності існування флори лишайників від чистоти повітря і кількості викидів газів-забруднювачів.
Автомобільні викиди безпосередньо впливають на наявність та розміри лишайників у місті. Через збільшення кількості автотранспорту збільшується кількість викидів шкідливих газів у повітря. ця закономірність була простежена у попередньому досліді. Дослідження з лишайниками та виділення трьох умовних зон забруднення підтверджують вірність проведених розрахунків автомобільних викидів. Забруднення відображається на популяції лишайників у вигляді зменшення їх розмірів, кількості, висоти проростання, зникнення кущистих форм і зменшення листових форм. Наявність паркових та лісопаркових зон суттєво впливають на екологічну обстановку. Там, де вулиця примикає до густо посаджених дерев, зона лишайникової пустелі практично відсутня. Це характерно для вул. Б. Хмельницького. А от продовж усієї вул. Білогородської лишайникова пустеля існує і має чималі розміри.
В нашому місті є гостра проблема забруднення повітря. Спричинена вона зростаючою кількістю автотранспорту. Можна із впевненістю сказати, що ця проблема стосується кожного мешканця міста.
Вирішення проблеми полягає в зменшенні шкідливих викидів автомобілями. Досягти цього можна:
встановленням на двигуни каталізаторів для нейтралізації чадного газу;
заміною пального яке зараз використовується на газову суміш;
Цікаві статті з розділу
Екологічна оцінка впливу діяльності ЗАТ Юрія м. Черкаси на довкілля
Молочна промисловість належить до провідних у харчовій і переробній
промисловості та формує достатньо привабливий за обсягами ринок. Це пов'язано з
тим, що продукція молочної галузі займає в ...
Структура, функціонування, зональність та механізми стійкості макроекосистем
Екосистеми за розміром поділяються на: мікроекосистеми, мезоекосистеми
(ліс), макроекосистеми (континенти, океани), глобальна екосистема (біосфера).
Біосфера - екосистема вищого рангу, що ...
Літосфера
Літосфера - кам'яна оболонка Землі,
яка включає земну кору завтовшки від 6 (під океанами) до 80 км (гірські
системи). Земна кора складена гірськими породами. Частка різних гірських порід
у ...