Оцінка впливу стаціонарних джерел забруднення на атмосферне повітря басейну річки

Під забрудненням атмосфери розуміють таку зміну стану атмосфери, яка повністю або частково є результатом життєдіяльності людини, протягом чи опосередковано знімає розприділення прихідної енергії, рівні радіації, фізико - хімічні властивості довкілля та умови існування живих організмів.

Серед загальної маси забруднюючих речовин, що надходятьв атмосферу, гази складають 90%, тверді частки - 10%. Рідкі забруднювачі зустрічаються дуже рідко.

Всі джерела забруднення атмосфери поділяються на:

природні;

штучні (антропогенні).

Домішки природного походження надгодять в атмосферу в результаті вулканічної діяльності (попіл, пил, вуглеводні тощо), вивітрювання грунтів та гірських порід, лісових та степових пожеж, розкладу рослин, згоряння метеоритів. Багато шкідливих речовин утворюється в результаті вторинних природних процесів. Так, соснові дерева виділяють ефірні масла, які окислюючись, утворюють нові хімічні елементи. В лісах утворюється близько 1000 млн. т. реакційно здатних вуглеводнів: етилен, ізопропен, а також ненасичені вуглеводні, альдегіди, кислі та лужні речовини,

Антропогенні джерела забруднення в свою чергу поділяють на:

стаціонарні (енергетичні установки, що спалюють викопне паливо, промислові та комунально побутові підприємства);

пересувні (всі види транспорту).

Промислові джерела забруднення атмосферного повітря поділяється на джерела виділення та джерела викидів. До перших відносять технологічні пристрої, в процесі експлуатації яких виділяються домішки. До других -труби, вентиляційні шахти, аераційні ліхтарі, за допомогою яких домішки надходять в атмосферу.

Промислові викиди поділяються на: організовані та неорганізовані.

Організовані промислові викиди надходять в атмосферу через спеціально споруджені газовідводи та труби, що дозволяє застосовувати для очистки від забруднюючих речовин відповідні установки. Неорганізований промисловий викид надходить в атмосферу у вигляді не спрямованих потоків в результаті порушень герметичності обладнання. Неорганізовані викиди характерні для очисних споруд, золовідвалів, ділянок вантажно-розвантажувальних робіт та інших об'єктів.

До основних джерел промислового забруднення атмосферного повітря відносяться підприємства енергетики, металургії, будматеріалів, хімічної та нафтопереробної промисловості, виробництва добрив.

Рівень забрудненості повітря залежить не лише від обсягу викидів промислових підприємств і автотранспорту, а й від мете реологічних умов. Жаркі безвітряні літні дні або безвітряна погода восени та взимку, коли майже немає циркуляції повітря, сприяє утворенню застійних явищ біля поверхні землі й різкому зростанню концентрацій шкідливих домішок, утворенню смогу в зонах транспортних розв'язок і на вулицях з напруженим автомобільним рухом. Наведемо характеристику забруднюючих речовин і механізм їх дії на організм людини та навколишнє середовище.

Сірчаний газ - SO2(IV). Це безбарвний важкий газ, з різким запахом, що викликає кашель. Негорючий. Дуже легко розчиняється у воді. Поряд з “фізичним” розчиненням одночасно відбувається хімічна взаємодія - приєднання молекул води до молекул оксиду сульфуру (IV) SO2, внаслідок чого утворюється сульфітна кислота. Сірчаний газ реагує без зміни ступеня окиснення з водою, основними оксидами.

Оксид вуглецю(IV), або вуглекислий газ, СО2 - безбарвний газ, без запаху, важчий за повітря в 1,5 раза, доволі добре розчиняється у воді, утворюється в результаті неповного згоряння кам'яного вугілля, природного газу, деревини, нафти, бензину особливо під тиском, легко перетворюється на рідину навіть за кімнатної температури і невеликого тиску. Зріджений СО2 зберігають у стальних балонах. Якщо його швидко вилити з балона, вуглекислий газ перетворюється на снігоподібну масу. Твердий вуглекислий газ називається сухим льодом. Вуглекислий газ у великих кількостях шкідливий для людини і тварин, спричиняє запаморочення, може викликати ядуху, тому приміщення, де перебувають люди, треба часто провітрювати. Якщо в повітрі міститься 1 % СО, то це вже негативно впливає на біоту, а 4 % для багатьох видів є летальною дозою. Один автомобіль викидає в повітря близько 3,65 кг СО за добу; щільність потоків автомобілів на основних магістралях Києва сягає 50-100 тис. машин за добу, щогодинний викид у повітря СО становить 1800-2000 кг.

Сажа - особливо впливає людині на легені. Утворюється в результаті згоряння різного роду палива.

В основу нормування покладено визначення гранично-допустимих концентрацій (ГДК). У відповідності з ГОСТ 17.2.1.04-77, ГДК - це максимальна концентрація домішок в атмосфері, віднесена до певного відрізку часу, яка при періодичному впливі або на протязі всього життя людини не впливає негативно як на людину, так і на довкілля.

Цікаві статті з розділу

Сучасні напрямки природоохоронної пропаганди
Всім добре відомо, що таке реклама. Її вплив на свідомість окремих осіб та суспільну свідомість в цілому останнім часом стає все помітнішим. Не важко помітити, що реклама стосується речей. П ...

Визначення нормативів гранично - допустимого викиду (ГДВ)
ГДВ встановлюється для кожного діючого підприємства, при умові, що викиди від даного підприємства разом з іншими джерелами викидів (із врахуванням перспективи їх розвитку) не створюють максимальної ...

Екологічна система
Тема реферату «Екологічна система» з дисципліни «Основи загальної екології». Екологія (від грец. ойкос (еко) – будинок, житло, логос. – навчання) – це наука про умови існування живих орган ...