Характеристика біоценотичних зв'язків

Угрупування організмів, що входять до складу біоценозу складаються з трьох груп компонентів: утворювачів органічної речовини - консументів; руйнівників органічних решток - переважно мікроорганізмів, які розщеплюють органічні речовини до простіших мінеральних сполук, -редуцентів. Всі вони пов'язані ланцюгами живлення.

Ланцюги живлення - це послідовність особин одного виду їхніх решток або продуктів життєдіяльності, які є об'єктами живлення організмів ін. виду, тобто ряд видів організмів, пов'язаних між собою трофічним зв'язком, що складають певну послідовність у передаванні речовин і енергії.

Розрізняють два типи ланцюгів живлення. Перший ланцюг - живлення розпочинається з рослин. Джерело енергії, за рахунок якої існують усі організми, - Сонце. В процесі фотосинтезу світлова енергія перетворюється ними на хімічну з утворенням органічних сполук. При цьому лише 1% світлової енергії, що потрапляє на рослину, переходить у потенціальну енергію у вигляді теплоти та відбивається. Коли тварини поїдають рослину, то інша частина енергії, що міститься в нормах, витрачається на різні процеси життєдіяльності. У середньому в різних ланцюгах живлення лише 10% енергії нормів проходить у новозбудовану речовину тіла тварин. Травоїдних тварин поїдають хижаки, на цьому і завершується ланцюг видання. Прикладом такого типу ланцюга живлення, що характерний біоценозу річки Інгул, може бути трофічний ланцюг, що складається з чотирьох ланок: земні рослини - рослиноїдні комахи - комахоїдні птахи-хижі птахи.

Другий етап ланцюгів живлення розпочинається від рослинних і тваринних решток, екскрементів тварин і йде до дрібних тварин та мікроорганізмів, які ними живляться. В результаті діяльності мікроорганізмів утворюється напіврозщеплена маса - детрит. Такий ланцюг живлення називається ланцюгом розщеплення.

Рис.3.5.1 Приклад трофічних ланцюгів, що притаманний досліджуваній території.

Кожний ланцюг має розгалуження й ускладнюється наявністю в природі паразитів і напівпараритів. Наприклад, ховрах живиться рослинами, на ньому паразитують блохи, в птахах в яких є бактерії, в бактеріях - віруси.

В угрупованні організмів (біоценозі) зазвичай буває низка паралельних ланцюгів живлення, між ними можуть існувати зв'язки, оскільки майже завжди різні компоненти живляться різними об'єктами і самі є поживою для різних членів екосистеми. Складна структура ланцюгів живлення забезпечує цілісність і динамічність біоценозу.

Кожний ланцюг живлення вимагає, як правило, не більше 4-5 ланок, оскільки внаслідок втрати енергії загальна маса кожної наступної ланки приблизно в 10 разів менша від попередньої. Цю закономірність називають правилом екологічної піраміди. Розрізняють кілька категорій «екологічних пірамід». Піраміда чисел відображає число особин у кожному рівні ланцюга живлення, піраміда біомаси - кількість органічної речовини, піраміда енергії- кількість енергії в їжі у кожному рівні ланцюга живлення. Усі види хоч і відрізняються за абсолютним значенням, мають однакову спрямованість, що відображає чисельність окремих організмів в угрупованнях, і разом з нею виявляють характерні особливості біоценозів.

Піраміди чисел або маси можуть бути оберненими, тобто основа може бути меншою, ніж один чи кілька верхніх рівнів. Так буває, якщо середня маса продуцентів менша від маси консументів або якщо швидкість метаболізму продуцентів більша, ніж консументів.

Розділ 4. Оцінка стану поверхні водозбору і оптимізація її структурно - функціональної організації

Оптимізація структурно - функціональної організації водозбору являється важливим елементом управління якісного кількісного річного стану. Вона вимагає:

визначення лімітуючи факторі антропогенного впливу на водне середовище;

визначення оптимальних умов і формування поверхневого стану на порушених територіях;

Визначення шляхів оздоровлення річкових басейнів.

Стійкість поверхні водозбору можна визначити за формулою, як відношення суми антропогенних факторів та факторів управління, тобто

Цікаві статті з розділу

Екологічна проблема Дніпра
Вода є незамінною складовою існування і розвитку життя на Землі. Легка доступність води для більшості людей призвела до того, що на неї почали дивитися як на невичерпний дар природи. Однак ...

Генетично модифіковані організми – міфи та реалії
Населення нашої планети, що стрімко збільшується, спонукало учених і виробників не тільки інтенсифікувати вирощування сільськогосподарських культур і худоби, але і почати пошук принципово но ...

Гідрометцентр як суб’єкт екологічного моніторингу
Комплексна лабораторія спостереження за природним середовищем (КЛНЗПС) Донецького центру гідрометеорології (ЦГМ) входить у склад базової системи моніторингу за забрудненням навколишнього середовища, з ...