Едафічні фактори

Оскільки чимало тварин всеїдні (живляться як рослинами, так і тваринами), тобто одночасно одержують енергію з декількох різних трофічних рівнів, їх неможливо віднести до відповідного рівня. Звичайно вважають, що такі організми входять відразу до декількох трофічних рівнів, а їхня участь в кожному рівні пропорційна складу вживаної ними їжі.

Трофічну структуру можна зобразити графічно у вигляді екологічних пірамід, основою яких служить перший рівень продуцентів, а наступні рівні утворюють сходинки і вершину піраміди. Екологічні піраміди відносять до трьох типів:

1) піраміди чисельності;

2) піраміди біомаси;

) піраміди енергії.

.1Характеристика рослинного світу басейну річки Тартак.

Рослинний світ басейну річки Тартак досить різноманітний. Флора території басейну річки налічує біля 600 видів рослин, в тому числі - 20 видів, що занесено до Червоної книги України, чотири - в Європейський червоний список, п’ять - у Світовий червоний список, один - до списку Бернської конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі, 12 видів - до Регіонального списку охорони Кіровоградської області.

Крім характерних для нашої зони степових, лучно-степових, лучних, лiсових i наскельних видiв тут трапляється багато прибузьких i причорноморських ендеміків, таких як карагана скіфська (Caragana scythica), дрік скіфський (Genista scythica), астрагал одеський (Astragalus odessana), а також релiктових, рiдкiсних i зникаючих видiв, що являють унiкальний фiтогенофонд. Наприклад, - реліктовий вид, гімносперміум одеський (Gymnospermium odessanum), якого тут за останні два роки виявлено кілька куртин.

Дивовижним чином навесні прикрашають різноманітні ландшафтні утворення лапчатка піщана, аурінія скельна, декілька видів фіалок, ряст ущільнений, проліска дволиста, тюльпан бузький, півники низькі, а влітку - райдужна мозаїка степового різнотрав'я. Восени схили червоніють від плодів глоду, шипшини, від листя бруслини європейської, барбариса звичайного, рябіють від абрикосової та ясеневої кольорової гами. Приваблюють і безліч лікарських рослин. Величні розсипи каменів з ранньої весни до пізньої осені розквітчують мохи та лишайники.

Карагана скіфська (Caragana scythica)

scythica (Kom.) Pojark. (C. grandiflora (Bieb.) DC. subsp. scythica Kom.) Судинні рослини Ряд Покритонасінні - Magnoliophyta (angiosperma) Родина Бобові - Fabaceae (Leguminosae)

Наукове значення. Ендемічний ввд.

Статус. II категорія.

Поширення. Пд. i ПД.-СХ. райони Степу, передгiр`я Кримських гiр (околицi с. Самохвалова Бахчисарайського р-ну). Вид поширений на пiвднi Сх. Європи.

Місця зростання. Еродованi схили та вiдслонення кам`янистих порiд, на чорноземах i каштанових грунтах.

Чисельність. Загальна кількість рослин дуже незначна, скорочується. Локальні популяції налічують сотні особин.

Причини зміни чисельності. Розорювання земель, надмірне випасання худоби, низька конкурентна здатність виду.

Загальна характеристика. Кущ заввишки 15-35 см, дуже розгалужений, густооблиснений, довгокореневищний. Листочки дрібні, видовженооберненояйцевидні. Біб лінійний, коричневий, голий. Цвіте у квітні - травні. Плодоносить у червні - серпні. Розмножується насінням та кореневищними пагонами. Евксерофіт.

Заходи охорони. Занесено до Європейського Червоного списку (1991). Охороняється у біосферному заповіднику Асканія-Нова, Українському степовому природному заповіднику (відділи Хомутівський Степ та Кам`яні Могили), Бердянському та Великоанадольському заказниках загальнодержавного значення, на тер. пам`ятки природи загальнодержавного значення Балка Гірка (всі три - Донецька обл.). Вирощують у Донецькому ботанічному саду НАН України. Необхідно виявити природні місця зростання виду та взяти їх під охорону.

Дрік скіфський (Genista scythica)

scythica Pacz. Судинні рослини Ряд Покритонасінні - Magnoliophyta (angiosperma) Родина Бобові - Fabaceae (Leguminosae)

Наукове значення. Ендемічний вид.

Статус. III категорія.

Поширення. Степова зона: басейни Кальмiусу, Кальчику, Грузького Яланчику, пониззя Днiпра, Iнгулу та Пд. Бугу, Крим (околицi м. Феодосiї; мис Казантiп на Керченському п-вi). Вид поширений у Причорномор`ї, на Пн. Кавказi.

Місця зростання. Вапняковi вiдслонення, осипища та слабороз-виненi щебенистi грунти на вапняках. Трапляється у петрофiтно-степових, переважно агломера-тивних, зрiдка чагарниково-степових угрупованнях.

Чисельність. Локальні популяції численні. Загальна кількість рослин скорочується.

Причини зміни чисельності. Надмірні пасовищні навантаження та руйнування екотопів внаслідок добування вапняків.

Цікаві статті з розділу

Охорона вод басейну р. Інгулець від впливу ГЗК
Загально відомий факт, що основою народногосподарського комплексу Кривбасу є залізорудна промисловість, яка базується на одному з найбільших у світі родовищ залізної руди. В промисловий комп ...

Глобальні катастрофи, як прояв соціогеоекологічної кризи
Вчення про біосферу останнім часом займає ключові позиції в еволюційному вченні, оскільки природний відбір є головним направляючим еволюційним фактором, що включає пристосування організмів д ...

Виробництво електроенергії на АЕС та вплив АЕС на довкілля
В наш час дуже актуальною проблемою для всього людства є енергозабезпечення. З кожним роком традиційних енергетичних джерел таких як нафта, газ та вугілля становиться все менше і менше, і ц ...