Природні умови

1 Геологічна будова

Територія басейну річки Рось основною своєю частиною розташована в межах Українського кристалічного щита, що утворився в архейську і протерозойську ери, які характеризувались особливою вулканічною активністю. Це слабо хвиляста рівнина, почленована глибоко врізаними багаточисленними річковими долинами та густою мережею ярів і балок, особливо розвинених внаслідок ерозійної діяльності поверхневого стоку в нижній течії річки.

2 Грунти, рослинність

Територія басейну річки Рось характеризується різноманітним грунтовим покривом, який представлений лісостеповою зоною. Характерною особливістю є її чергування лісових і степових просторів. Відстежується зв’язок лісової рослинності з річковими долинами. Рослинність має важливе значення для вивчення процесу формування річного стоку. Саме стан рослинного покриву впливає на попередження розвитку процесу ерозії. В басейні річки Рось поширені переважно широколисті ліси. Мілководна зона ділянок дослідження має досить різноманітну рослинність. Починаючи від берега до глибени 0,5м, можна зустріти рдесник різнолистий, осоку, ряску, кушир жовтий тощо. Що стосується екологічного стану ділянок де виловлюють рибу, то він бажає кращого. Справа в тому, що протягом десятиліть русло річки і прибережна зона не очищується. В останні роки на Росі майже не спостерігаються повені, а тому нема інтенсивного льодоходу, під час якого річка трохи очищується. Але, не дивлячись на це, біологічна очистка робить свою справу, про, що свідчать гідрохімічні показники (таб. 3.7).

3 Клімат, метеорологічна та гідрологічна обстановка

Клімат басейну річки Рось помірно теплий і вологий. Середня річна температура 6,6 .7,2 0С, січень до -6,4 0С, липень до +19,8 0С. Перехід середньодобових температур через +5 0С настає весною в першій декаді квітня, а восени- в кінці жовтня. Тривалість вегетаційного періоду - 199 .200 днів, а тривалість безморозного періоду - 157 .170 днів. По умовах живлення річка відноситься до змішаного типу. Майже на всій протяжності річки зустрічаються виходи порід і розмиті грунти. Річка поповнює свої водні ресурси за рахунок дощових та підземних грунтових вод. Накопичення, якісний склад і поширення підземних вод обумовлені геологічною будовою, кліматичними умовами. Підземні води залягають на двох рівнях - поверхах. Верхній поверх - це безнапірні грунтові води, нижній - напірні, артезіанські води. Поширення грунтових вод носить зональний характер. Великі ресурси грунтових вод є в межах Полісся, і в центральних лісостепових районах, зокрема в межах Придніпровської низовини. Тут грунтові води пов’язані головним чином з алювіальними і водно - льодовиковими піщано - гнилистими відкладинами. Вони залягають на невеликих глибинах, характеризуються значною потожністю, слабо мінералізовані, тому мають велике практичне значення. Артезіанські води залягають на значно більших глибинах і утворюють в межах платформової частини території країни кілька артезіанських басейнів. Для річки характерні яскраво виявлена повінь, низька літня межень, а в окремі роки з незначними дощовими паводками, восени - підвищення рівня води на річкі внаслідок дощів, а взимку - за рахунок відлиг. Замерзання річки і водойм басейну відбувається наприкінці листопаду - на початку грудня. Льодостав утримується 2 - 3,5 місяці. Підняття рівня води відбувається наприкінці лютого. Пік весняної повені - друга - третя декада березня. Зимова межень спостерігається в грудні - січні. Мінімальні межені рівні спостерігаються в серпні - вересні. Більша частина річного стоку - 50 - 60 0/0 проходить під час весняної повені, 20 - 25 0/0 - в літньо - осінній період, 15 0/0 - у зимовий період.

4 Гігрографічна мережа

Річкова мережа білоцерківщини представлена 559 річками загальною довжиною 2458км. Відповідно до ст. 79 Водного кодексу України, в залежності від водозбірної площі, на білоцерківщині є середні і малі річки. Середніх річок з водозбірною площею від 2 до 50 тис.км2 налічується дві - р.Рось, р.Гнилий Тікич. Малих річок з площею водозбору до 2 тис.км2 налічується 557 штук.

5 Клімат басейну річки Рось

Січень: у січні переважала тепла для цієї пори року з невеликими опадами погода.Середня місячна температура повітря була на 10-12 град. вищою за норму. Мінімальна температура повітря знижувалась до 10-12 град. морозу, максимальна - підвищувалась до 10-12 град. тепла. Опади відмічались у вигляді снігу, мокрого снігу, мряки та дощу. За січень місяць опадів випало 30,3мм. Сніговий покрив залягав на полях висотою від 5 до 12см. Глибина промерзання грунту на кінець січня становила 5-8см. Вітер переважав помірний.

Лютий: останній місяць зими в цілому видався, дещо холоднішим, ніж звичайно. Середня місячна температура повітря досягала 5,0-5,9 град. морозу, що на 0,4-1,4 град. нижче норми. У найтепліші дні (9-13 лютого) максимальна температура повітря підвищувалася до 0 градусів, а мінімальна температура у найхолодніші ночі (23 лютого) знижувалася до 17-20 град. морозу. Опади відмічались у вигляді снігу, мокрого снігу. Сума опадів за лютий місяць склала 49,4мм. Сніговий покрив порівняно з попередним періодом збільшився на 5-7см і середня висота його в кінці місяця становила 10 - 15см.

Цікаві статті з розділу

Біологічні основи інтродукції видів рододендрон в Житомирському Поліссі
Дипломний проект Мельника В.В. "Біологічні основи інтродукції видів рододендрон в Житомирському Поліссі." Розроблені пропозиції щодо збереження та охорони рідкісних видів рослин Жи ...

Визначення небезпечної швидкості вітру
Значення небезпечної швидкості вітру на рівні Флюгера (10м над рівнем землі) знаходять за формулами (2.18.). (2.19), (2.20.): при f< 100= 0.5,<0.5; (2.18.) = . 0.5<<2; (2.19.) ...

Структура, функціонування, зональність та механізми стійкості макроекосистем
Екосистеми за розміром поділяються на: мікроекосистеми, мезоекосистеми (ліс), макроекосистеми (континенти, океани), глобальна екосистема (біосфера). Біосфера - екосистема вищого рангу, що ...