Стан вивчення проблеми

На сьогоднішній день дуже актуальною проблемою є забруднення довкілля в результаті господарської діяльності людини. Однією із її складових є забруднення атмосферного повітря.

Дуже відчутною і нагальною ця проблема стала саме в великих містах з розвинутою промисловістю в Україні. Численні фабрики та заводи що створюють споживчі блага для людини настільки тісно переплились з щоденним життям урбанізованих міст, що їх вплив на міське середовище забрати вже просто не можливо. Єдине що може і має робити людина - це контролювати, досліджувати і втілювати заходи по зменшенню негативного впливу на довкілля. Саме такі завдання має система моніторингових досліджень.

Моніторинг - це система спостережень, оцінки і контролю за станом оточуючого природного середовища з метою розробки заходів по його охороні, раціональному використанні природних ресурсів і попередженню про критичні ситуації, шкідливі чи небезпечні для здоров'я людей, для існування живих організмів і їх спільнот, природних об'єктів і комплексів, прогнозування масштабів змін у навколишньому природному середовищі. Достатньо глибоко вивчається природна, мало змінена природа (як еталон для порівняння).

На сьогоднішній день розроблена концепція комплексного екологічного моніторингу навколишнього середовища. Виділяють наступні види моніторингу, в залежності від:

1. Охоплення територій:

- глобальний;

- міжнародний (рівневий);

- національний;

- зональний;

- імпактний

- локальний.

2. За методами спостереження за природними процесами і явищами:

- авіаційний;

- дистанційний;

- космічний;

- наземний.

3. За спостереженнями за певними параметрами біосфери:

- санітарно-токсичний;

- фізичний;

- хімічний;

- фоновий;

- геофізичний;

- біосферний;

- абіотичний;

- історичний;

- кліматичної системи;

- льодовикових осциляцій;

- надзвичайних ситуацій;

- геоекологічний;

- соціальний.

4. За часом спостережень:

- оперативний;

- періодичний;

- безперервний.

Розрізняють три рівня (степені) моніторингу:

1. біологічний (санітарно-гігієнічний, біологічний базовий);

2. геосистемний або геоекологічний (природо-госпдарський);

3. біосферний (глобальний, планетарний).

Сучасна концепція моніторингу навколишнього природного середовища

В умовах зростаючої дії на оточуюче середовище та загрози серйозних негативних наслідків такої дії постала необхідність в детальній інформації як про стан середовища, так і біосфери в цілому. На відміну від змін стану біосфери, що викликані природними причинами, її зміни під впливом антропогенних факторів відбуваються набагато швидше. Для того, щоб виділити антропогенні зміни на фоні природних, виникла необхідність в організації системи спеціальних спостережень.

Така система періодично повторюваних спостережень одного і більше елементів навколишнього природного середовища в просторі і в часі з певними цілями в відповідності до попередньо підготовленої програми фіксування змін стану біосфери під впливом людської діяльності отримала загальну назву моніторингу.

Система моніторингу може охоплювати як локальні райони чи окремі країни (національний моніторинг), так і земну кулю в цілому (глобальний моніторинг). Моніторинг є багатоцільовою інформаційною системою. Його основні задачі:

- спостереження за станом біосфери;

- оцінка і прогноз стану навколишнього природного середовища;

- визначення степені антропогенного впливу на оточуюче середовище;

- виявлення факторів і джерел антропогенного впливу;

- ступені дії факторів і джерел антропогенного впливу. Першою (вихідною) складовою моніторинга навколишнього середовищF повинен бути біоекологічний (санітарно-гігієнічний) моніторинг. Його головна особливість - спостереження за станом навколишнього середовища з точки зору його впливу передусім на стан здорв'я окремої людини і населення в цілому (тобто людської популяції), так як кінцева мета моніторингу -захистити інтереси людства. Окрім того стан здоров'я людини - найбільш комплексний показник стану оточуючого середовища, який якби вбирає в себе всі інші показники. В систему біоекологічних спостережень повинно входити виявлення небезпечних техногенних забруднювачів - як твердих так І газоподібних. Необхідне дослідження і таких факторів оточуючого середовища, як шум і електромагнітні поля.

Другою складовою моніторингу навколишнього середовища повинен бути геоекологічний (геосистемний, природно-господарський) моніторинг.

Його суть полягає в спостереженнях за змінами головних геосистем (в тому числі прчиродних екосистем), з яких складається навколишнє середовище , а також в перетворенні їх в природно-технічні (агро системи, середу міста, середу промислових районів і т.д.). Геосистемний моніторинг - необхідне доповнення до біоекологічного. Він дозволяє виявляти генезис і взаємозв'язок тих явищ в оточуючому середовищі, які слугують індикаторами в біоекологічному моніторингу.

Цікаві статті з розділу

Екологічний стан р. Південний Буг. Характеристика та заходи щодо його поліпшення
В умовах науково-технічного прогресу, коли діяльність людини набула справді планетарних масштабів, проблема раціонального використання природних ресурсів, їх відтворення і охорони стає одніє ...

Екологічні проблеми спиртової промисловості
Технологія спирту - це наука про способи та процеси переробки різних видів сировини у етиловий спирт. Спиртова промисловість на початку XX сторіччя була представлена малими заводами, кожний з яких ви ...

Екологічний аудит, як основний інструмент екологічного менеджменту
Постановка проблеми. Основою розвитку світової спільноти в XXI столітті за рішенням Конференції ООН з охорони навколишнього середовища в Ріо-де-Жанейро (1992) прийнята концепція сталого розв ...