Забезпечення безпеки робіт при проведенні польових досліджень

Усі працівники одягаються у спецодяг , тип якого залежить від погодних умов та відповідає вимогам ГОСТ 12.4.016-83.

При переміщенні працівників вздовж узлісся та по вкритій травою місцевості приймаються необхідні заходи по захисту від єнцифалітних кліщів, отруйних змій, та павуків - на голову накидається башлик спецодягу, застосовуються відповідні чоботи, при переміщенні по високій траві працівники спереду себе палицею струшують траву для виявлення змій. https://www.facebook.com/oles.dovhiy

Інструмент,що має гострі края, розміщують та переносять у спеціальних чохлах, рюкзаках.

При переміщенні групи працівників через ліс один за одним відстань між ними становить не менше 3 м для виключення подряпин гілками працівників, що йдуть позаду. При переміщенні працівників біля крутих обривів, ярів, річок відстань від обриву становить не менше 1 м.

Для захисту працівників від можливого «сонячного удару» в сонячну погоду працівники застосовують сонцезахисні головні убори та інші засоби індивідуального захисту відповідно до ГОСТ 12.4.011-75.

Для надання першої медичної допомоги в разі необхідності на місці розкопок знаходяться універсальні медичні аптечки у кількості одна аптечка на 10 працівників.

При виконанні польових робіт особлива увага приділяється охороні праці жінок. Жінки не залучаються до землекопних робіт та робіт, пов’язаних із переносом вантажів , маса яких перевищує 7 кг. Загальна маса вантажів, що переміщуються, не може перевищувати 175 кг/год.

При одержанні метеорологічного попередження засобами радіо,телемовлення чи при появі наявних ознак бурі, зливи, дощу, грози та інших небезпечних природних явищ польові роботи не допускаються.

Працівники, що перебувають на польових роботах у разі виникнення загрози вказаних природних явищ роботу завершують, приймають необхідні заходи з безпеки , які наведені в попередньому підрозділі.

Під час грози не допускається розміщення людей під високими поодинокими деревами, так як це створює загрозу попадання людей під «крокову напругу» при розряді блискавки на це дерево.

При переміщенні пішки під час грози швидкість руху не повинна перевищувати 7-8 км/год. По можливості грозу перечікують у заглибинах місцевості, яка не може бути затоплена водою . Безпечним є перебування під час грози у салоні автомобіля.

Під час степових природних пожеж польові роботи припиняються. Терміново за номером 101 здійснюється оповіщення місцевої оперативно-рятувальної служби МНС.

При виникненні серед персоналу інфекційних захворювань хворим надається первинна медична допомога і вони терміново доставляються в місцеві лікувальні установи.

Застосування відповідного одягу та обуві забезпечує необхідний захист працівників при перебуванні їх у польових умовах.

ВИСНОВКИ

1. «Кам’яні Могили» - відділення Українського державного степового природного заповідника в межах Володарського району Донецької області (300 га) і Розівського району Запорізької області (100 га) уздовж правого берега річки Каратиш, лівої притоки ріки Берди. Заснований 5 квітня 1927 р.

2. Територія «Кам’яних Могил» представляє собою скельні виходи висотою 50-70 м серед степу, які утворилися 2 млрд. років тому через виверження вулкана. На данних терторіях збереглися унікальні степові угруповання які і стали предметом охорони.

. У заповіднику налічується 23 види флори, занесених до Червоної книги України. Загалом же флора налічує 484 види судинних рослин, з них- 50- мохоподібних, 38 водоростей, 78 видів лишайників, 182- грибів, 20 видів шипшин. Серед рослин, які ростуть на території заповідника зустрічаються абсолютні ендеміки, серед них - деревій голий, волошка ложноблідолуската. Папороть Вудсія альпійська, крім заповідника, не зустрічається ближче ніж на 1000 км від нього.

. Дослідженнями флори, фауни та природних умов і ландшафтів заповідника «Кам’яні Могили» займалося багато науковців та спеціалістів, які прийшли висновку, що прогноз розвитку рослинного та тваринного світу заповідника можна оцінювати як несприятливий, оскільки можливі в майбутньому істотні втрати «типових» ценокомплексів плакорних степів. Дослідники зауважили, що для збереження аборигенної флори та фауни необхідно зберегти недоторканними ці ценози, не проводячи там ризикованих господарських заходів, навіть під благодійним приводом, бо сучасна флора та фауна заповідника «Кам’яні Могили» має острівний характер.

. На сьогодні заповідник відчуває вплив антропогенного фонового (хімічне забруднення вод та повітря, викиди промислових підприємств) та локального (використання добрив, пестицидів, меліоративні заходи та ін.) характеру. Також, періодично на території заповідника виникають пожежі, що призводить до втрати цінної степової рослинності. Таким чином, враховуючи велику природну та історичну цінність заповідника, територія потребує суцільної охорони. Також це пояснюється актуальністю збереження степових екосистем, які піддались найбільш сильному антропогенному впливу.

Цікаві статті з розділу

Екологічна ситуація в Полтавській області
Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та с ...

Глобальні катастрофи, як прояв соціогеоекологічної кризи
Вчення про біосферу останнім часом займає ключові позиції в еволюційному вченні, оскільки природний відбір є головним направляючим еволюційним фактором, що включає пристосування організмів д ...

Радіоактивне забруднення
Особливе місце у забрудненні оточуючого середовища займає радіоактивне забруднення. Найбільшою з них у всій Європі є Чорнобильська катастрофа яка і стала наслідком радіоактивного забрудненн ...