Характеристика джерел які забезпечують Іваньківський цукровий завод сировиною

В 2009 році Іваньківський цукровий завод за виробничий і ремонтний період забрав 576,8 тис. м3 технічної і 6,1 тис. м3 питної води, а також використовував понад 12 тис. м3/добу води із систем оборотного та повторно-послідовного водопостачання. Скид стічних вод 1-ї категорії до р. Кищихи склав 301,7 тис. М3 , а скид забруднених стічних вод на поля фільтрації - 105,1 тис. м3/рік. На початку 90-х років за відносно повного виробничого завантаження підприємства річні обсяги технічного водозабору і скиду стічних вод на поля фільтрації досягали більш значних величин, але максимальні добові і годинні витрати води за весь цей час суттєво не відрізнялись.

Відповідно до встановлених для цукрозаводу технологічних індивідуальних балансових норм водоспоживання і водовідведення та за умови планового виробничого завантаження підприємства у дозволі на спец водокористування затверджені поточні ліміти на забір води та скид стічних вод, що складають: забір технічної води - 1055 тис. м3/рік 10509 м3/добу, скид стічних вод на поля фільтрації -239 тис. м3/рік і 2338м3/добу. За плановий термін виробництва скиди стічних вод 1-ї категорії до р. Кищихи може складати 564тис. м3/рік і 5640 м3/добу (235 м3/годину).

Таким чином, вищевказані розрахункові витрати стічних вод 1-ї категорії можуть бути прийняті за основу для встановлення ГДС речовин. Протягом останніх років адміністрації цукрових заводів та компанії-власники недостатньо працюють з товаровиробниками по рівномірному постачанню сировини на цукрові заводи, що призводить до масового псування сировини на бурякопунктах. В зв'язку з відсутністю коштів цукрові заводи не проводять необхідну заміну обладнання, особливо енергетичного. Всього в поточному році було замінено біля 100 одиниць основного технологічного і енергетичного обладнання. На більшості цукрових заводів обладнання відпрацювало свій технічний ресурс. Якщо в 1986-90 рр. старіння основних фондів цукрових заводів було на рівні 51%, то на кінець 2002 р. - в межах 70%. В 2003 р. цукрова промисловість працювала за умов дії Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" та відповідної постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2003 року № 1977, якими встановлена квота поставки цукру на внутрішній ринок (1,8 млн. т), мінімальна ціна на цукрові буряки - 165 грн./т (з ПДВ) та на цукор - 2370 грн./т (з ПДВ). На жаль, цінова ситуація на внутрішньому ринку цукру перед початком виробничого сезону 2003 р. не була стабільною [33].

В 2003 р. цукровими заводами України вироблено товарної продукції в порівняльних цінах на суму 4902,1 млн. грн., що на 1314,5 млн. грн. більше, ніж в 2003 році. Зростання обсягів виробництва продукції пояснюється збільшенням давальницьких обсягів виробництва цукру з тростини на 663,2 тис. т в порівнянні з 2002 р. (вироблено 789,4 тис. т), збільшенням виробництва цукрового сиропу на 341 тис. т (вироблено 405,9 тис. т) та виробництва цукру з цукрових буряків на 30 тис. т більше (вироблено 1450 тис. т) ніж у минулому році. Вперше в минулому році проведено реалізацію квот на ввіз цукру-сирцю в кількості 380 тис. т і бюджет держави отримав 250 млн. грн. Якби ще частина цих коштів була спрямована на розвиток і селекцію насінництва цукрових буряків, заміну обладнання по їх прийманню на заводах, вирощування сировини - то такі дії були б позитивно сприйняті цукровиками. Негативні тенденції розвитку галузі та їх наслідки Враховуючи останні заяви Уряду, все-таки є надія на підтримку вітчизняного бурякоцукрового виробництва. Закон України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" дає можливість її здійснювати, зокрема, через мінімальну ціну, порядок розподілу квот, механізм пільгового кредитування галузі, ліцензування оптової торгівлі цукром. Виконання цього закону в повній мірі дасть можливість відрегулювати внутрішній ринок цукру, сформувати галузь, збільшити обсяги виробництва, задіяти експортний потенціал, зробити галузь інвестиційно привабливою. Стосовно захисту внутрішнього ринку цукру необхідно сказати, що необгрунтоване ввезення тростинного цукру-сирцю в Україну в кінці дев'яностих років минулого сторіччя за умов надлишку бурякового цукру на внутрішньому ринку скоротило вітчизняне виробництво до рівня, нижчого від обсягів внутрішнього споживання. На сьогоднішній день головна проблема - неконтрольоване ввезення в Україну цукру і цукровмісних продуктів. Існуючі прогалини у законодавстві та недобросовісні виконавці з контролюючих органів дають можливість обходити закони і дестабілізувати внутрішній ринок. Якщо у 2002 р. в Україну було ввезено 500 тис. т цукру, то у 2003 р. обсяги його збільшились втричі і перевищили 1,5 млн. т, з яких левова частка припадає на давальницьку сировину. При цьому лише за офіційними даними у 2003 р. невивезеними з України залишилось близько 500 тис. т цукру з цієї сировини. Основні схеми надходження імпортного цукру в Україну - через давальницькі операції у зовнішньоекономічній діяльності, через угоди про вільну торгівлю з країнами СНД, митні і податкові режими спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку, в обхід Закону „Про Митний тариф України” і пряма контрабанда. Мінімальна закупівельна ціна (з ПДВ) на цукрові буряки третій рік підряд становить 165 грн./т. Такий рівень ціни вже не забезпечує ефективного виробництва сировини. За детальними підрахунками Інституту аграрної економіки і Інституту цукрових буряків вона має бути на рівні 200 .210 грн./т. Тоді оптова ціна цукру має становити 2768 грн./т, роздрібна ціна -3,20 .3,50 грн./кг. Але цього не відбувається, оскільки на внутрішньому ринку ціну цукру не вдається підняти вище 2200 .2400 грн./т. Такий „ціновий тромб” практично переводить галузь у розряд неефективних [34].

Цікаві статті з розділу

Екологічний стан міста Біла Церква і Білоцерківського району Київської області
У третє тисячоліття людина має увійти з новою філософією життя, згідно з якою вона є часткою єдиної людської сім’ї, планетарного братства з високою екологічною культурою, в основі якої лежат ...

Екологічна експертиза агроландшафту Сумської області
Ускладнення екологічної ситуації в країні внаслідок забруднення навколишнього природного середовища функціонуючими господарськими об’єктами та комплексами обумовило необхідність розробки та ...

Розроблення системи автоматизації процесу очищення нікельмістких стічних вод
Охорона навколишнього середовища є одним з основних завдань народного господарства. У зв'язку з цим проблема очищення стічних вод промислових підприємств і населених місць придбала особливо ...