Захворюваність на екологічні хвороби в Україні
Найгострішою демографічною проблемою України була і залишається несприятлива динаміка смертності населення, яка була різко підсилена екологічною кризою, в цілому, та наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.
Таблиця 3.1 − Основні показники техногенного навантаження на навколишнє природне середовище у 2000 - 2010 роках в Україні
У 1991 р. смертність в Україні вперше перевищила народжуваність, і вже 20 років річна чисельність померлих перевищує чисельність народжених. Депопуляція спостерігається також в багатьох інших країнах Європи, однак, нашу країну вирізняє масштабність депопуляції та прискорені темпи скорочення чисельності населення: коефіцієнт природного убутку населення у 2010 р. в Україні становив - 4,4‰ [2, 3, 5]. По-суті, спостерігається процес вимирання населення України.
Незважаючи на тенденцію незначного зменшення кількості померлих впродовж останніх п’яти років (в середньому 736,1 тисяч осіб на рік), надто високим як для європейської країни залишається загальний коефіцієнт смертності - 16,2-15,2‰, що у 1,5-2 рази вище, ніж у багатьох країнах Європи, США та Канаді. Звертає також увагу значно вищий (майже у 1,5 рази) загальний коефіцієнт смертності серед сільського населення, у порівнянні з міськими мешканцями.
Рівень смертності в Україні відзначається суттєвими регіональними відмінностями: у 2010 р. величина загального коефіцієнту смертності коливалася від 10,3‰ (м. Київ) до 19,6‰ (Чернігівська область). Відносно нижчий загальний рівень смертності спостерігається на Заході України (12,0-14,4‰), найвищий - у північних та східних областях (17,3-19,6‰) [5, 6].
Значною мірою такі коливання пояснюються нерівномірністю старіння у регіонах, а також рівнем екологічного забруднення.
За даними Державної служби статистики та МОЗ України [5, 6], серед причин смерті населення у 2006 - 2010 рр., в середньому, близько 86% усіх смертних випадків припадає на три основні класи причин смерті: хвороби системи кровообігу, зовнішні причини смерті і новоутворення. При цьому смертність чоловіків від усіх причин у віці 16-59 років майже утричі перевищує жіночу, а від зовнішніх причин смерті - у 5 разів (табл. 3.2).
Таблиця 3.2 − Розподіл померлих за деякими причинами смерті в Україні у 2007-2010 рр.
Зростання захворюваності та смертності на злоякісні новоутворення, серцево-судинні та ендокринні захворювання, ураження дихальної, травної, нервової та кровотворної систем значною мірою зумовлені дією токсичних речовин, якими забруднені повітря, вода, ґрунти та продукти харчування.
Згідно з даними Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я (ВООЗ) 24% всіх захворювань серед дорослих та 33% дитячих хвороб спричинені екологічним фактором, тобто неякісним станом повітря, води та продуктів харчування.
Майбутні громадяни України в багатьох випадках ще до народження приречені на хворобу. В останні роки 70% вагітних жінок мають відхилення у стані здоров'я. До 20% виросла доля новонароджених із фізичними та неврологічними порушеннями. При цьому за останні п'ять років захворюваність збільшилась у 2,5 разу. Сьогодні лише 20% юнаків призовного віку можуть служити в армії. Дві третини дівчат до 18-ти років також мають відхилення у стані здоров'я.
Висновки
Можливо, сотні років тому мешканці нашої планети були мудріші. Вони передбачили те, що може трапитися із Землею, і попереджали - «Земля не належить людині, людина належить Землі». Ставлячись до природи і її багатств як до майстерні, а не храму, люди начебто забули, що для підтримання існування життя на Землі іншого джерела, крім біосфери та її ресурсів, немає. А за сучасних енергоозброєності й передових технологій швидкість використання ресурсів набагато перевищує можливості їх відтворення. Такий спосіб життя сьогодні стає згубним для людства. Вихід із критичної ситуації, що склалася, може бути знайдений лише за умови екологічно грамотного господарювання, розумних взаємин з Природою, реалізації в глобальному масштабі стратегії розумного самообмеження, ресурсозбереження, впровадження нових технологій природокористування, які не суперечать законам функціонування й розпитку біосфери.
Людству залишається одне: почавши з підвищення рівня освіченості народів, їхньої загальної культури, формування в них екологічної свідомості, із забезпечення технологічної дисципліни на виробництві, підвищення екологічної ефективності науки, поступово, але якомога швидше, створити нову спільноту - високоінформаційну, з могутнім колективним інтелектом, здатну організувати свій збалансований розвиток у злагоді з природою.
Цікаві статті з розділу
Лісові ресурси європейських країн
Лісове
господарство в Європі є важливою складовою економіки та принципово важливим з
екологічної точки зору.
В
данній курсовій роботі було проаналізовано стан лісів
Європи, їх екологічн ...
Порівняння вмісту деяких металів у водах Дніпродзержинського та Запорізького водосховищ
На сьогоднішній день води Дніпродзержинського водосховища потребують
глибокого дослідження, оскільки через значну кількість промислових об’єктів в
м. Дніпродзержинську, зростає загальне забр ...
Природоохоронна діяльність на територіях природно-заповідного фонду України
Одним з ефективних заходів охорони довкілля
є заповідання. Більш як 100 років минуло з часу започаткування активної форми збереження
й відтворення незайманих ландшафтів в Україні. На 1 січня ...