Лабільні органічні сполуки лісової підстилки

Як видно з наведених на рис. 4.3 даних, у контролі виявлено поступове зменшення йонної активності від 245 до 165 і 95 мкСм∙см-1 у верствах Оі, Ое і Оа. Проведення лісогосподарських заходів суттєво вплинуло на характер змін електропровідності. Вже у варіанті РПВГ у шарі ферментації, йонна активність зростає у 2,33, а у горизонті Оа - в 3,14 рази, порівняно із контролем. В едафотопі після проведення групово-вибіркової вирубки найвищі значенні ЕВЕП встановлено у горизонті Оі (425 мкСм∙см-1), нижче якого виявлено зменшення йонної активності до 255 і 240 мкСм∙см-1 у верствах Ое і Оа.

Рис. 4.3. Електропровідність водних екстрактів підстилок гемеробних екосистем (квітень 2010 року)

У варіанті СВГ виявлено також зменшення електропровідності у верхніх двох горизонтах, проте у шарі гуміфікації вона різко зростає до 220 мкСм∙см-1, перевищуючи навіть показники верстви Оі.

Едафотоп сінокосу, як і варіант СВГ, характеризується вищими значеннями ЕВЕП у шарі гуміфікації, ніж в шарі опаду, проте тут амплітуда змін є значно більшою: від 362 до 500 мкСм∙см-1.

Такі суттєві зміни йонної активності органічних горизонтів досліджуваних ґрунтів, внаслідок проведення лісогосподарських заходів різної інтенсивності, свідчить про докорінну перебудову структури мікробоценозу: зміну агентів мінералізації та гуміфікації рослинних решток і якості самого детритного субстрату, порушення деструкційних композицій мікрофлори у кожному горизонті. Екологічна різноманітність мікоценозу зазнає суттєвих змін: у ґрунтах на вирубках виявлено появу Phisopus nigricans, Penicillium ochro-chloron, Sclerotium. sp., Phomopsis meliloti, Torula herbarum, Humicula grisea, які мінімально представлені або відсутні в ґрунті старовікової вологої грабової діброви (Копій та ін., 2010). В цілому, це відображається на інтенсивності мінералізації органічної сполук у підстилках і утворенні різної кількості йонів - неорганічних продуктів її біодеструкції.

Концентрація мікроорганізмів, у межах ґрунтового профілю є найбільшою у підстилці, а саме у шарі ферментації. З переходом органічний-органогенний горизонти пов’язані також значні якісні зміни сапротрофного блоку: зростає питома вага бактерій, а довжина міцелію різко зменшується (Parkinson, 1973). Це спричиняє формування інших умов трансформації органічних сполук, зникнення старих і появу нових агентів мінералізації.

Найважливішою причиною розглянутих вище порушень є зміна співвідношення процесів іммобілізації-мінералізації внаслідок розбалансування входу (опад і відпад) та виходу (продукти деструкції ОРҐ). За даними Вишенської (2009) розклад листяного опаду триває у природних екосистемах до 2 років. Зміна параметрів умов ґрунтового середовища внаслідок проведення лісогосподарських заходів різної інтенсивності значно прискорила ці процеси. Буфер, що забезпечувався наявним шаром опаду та органічними горизонтами ґрунтів в цілому деградував і втратив роль ключового регулятора вже через рік після проведення рубок.

Цікаві статті з розділу

Оцінка впливу проектів на навколишнє середовище
Сучасна практика реалізації проектів визнала, що дешевше доповнити планування проекту аналізом довкілля, ніж ігнорувати цей момент і розраховуватися за екологічні помилки у майбутньому. Біль ...

Моніторинг поверхневих вод Сандракського водосховища
Кожен майбутній економіст, спеціаліст народного господарства, кожна свідома людина повинна обов’язково мати загальне уявлення про особливості сучасного екологічного стану, а також про основні на ...

Оцінка стану екологічної системи басейну річки Інгул
Нині екологія стала теоретичною основою та науковою базою для розробки питань охорони природи й раціонального використання її ресурсів, визначення стратегії й тактики гармонізації взаємин людського су ...