Зміни енергетичного потенціалу ґрунту

Рис. 3.6 Зміна запасів енергії в шарі ґрунту 0-50 см, ТДж·га-1

Звільнені екологічні ніші, внаслідок змін температури, освітленості і вологості активно займаються нетиповими для екосистеми видами (у першу чергу грибами), які заселяють листкові поверхні ще у кронах дерев (Чорнобай, 2000). Відповідно, значна частина органічних сполук мінералізується ще у горизонті опаду, що призводить до значно меншого надходження енерговмісних субстратів до розташованих нижче органічних горизонтів і мінеральної частини ґрунту і зменшує біогеоенергетичний потенціал ґрунту в цілому.

Вміст Карбону органічних сполук в ґрунті залежить він ступеню антропогенного навантаження на екосистему. Зі збільшенням інстепсивності антропогенного впливу, вміст Сорг в 0-50 см товщі ґрунту зменшується у послідовності К > РПВГ > ГВВГ > СВГ > Р > С. Найвищий вміст Сорг у ґрунті розглянутої півметрової товщі виявлено у варіантах К і РПВГ. Він зменшується майже у півтора рази на зрубах (ГВВГ, СВГ) і сінокосі й у 1,2 рази на ріллі.

Проведення лісогосподарських заходів різної інтенсивності суттєво вплинуло на вміст Карбону органічних сполук у ґрунті. При цьому встановлено достовірні (Р<0,05) відмінності значень вмісту Сорг як між варіантами досліду, так і в межах кожного варіанту в динаміці, що свідчить про сильний миттєвий і пролонгований впливи знеліснення на стан ґрунтової екосистеми.

Найбільший вміст Карбону органічних сполук та найсильніші відмінності за варіантами досліду у межах розглянутої півметрової товщі ґрунту виявлено у приповерхневій верстві потужністю 5 см. На підставі отриманих даних про антропогенну динаміку Сорг у ґрунтах лісових і післялісових екосистем цей шар запропоновано назвати активною зоною ґрунту.

З’ясовано, що найінтенсивніші зміни приурочені до приповерхневого шару ґрунту. Так, у контролі, інтенсивність змін вмісту Сорг між вертвами 0-5 і 5-10 см склала 6,62 мг⋅г-1⋅см-1, що в 1,56, 1,60 і 3,64 рази більше, ніж у ґрунтах лісових екосистем варіантів РПВГ, ГВВГ і СВГ й в 11 разів - ніж в агроекосистемах ріллі та сінокосу. Отримані дані свідчать про зменшення стратифікації лісових едафотопів внаслідок антропопресії, що призводить до спрощення ґрунтової екосистеми в цілому.

Енергопотенціал ґрунту залежить від типу господарського використання земель і зменшується зі збільшенням антропогенного навантаження на екосистему. Найвищі запаси енергії в активній зоні ґрунту виявлені у контрольному варіанті (1,06 ТДж·га-1) і поступово зменшуються зі збільшенням рівня антропогенного навантаження на екосистему до 0,57 ТДж·га-1 у варіанті СВГ і 0,37 ТДж·га-1 на ріллі. Натомість, у півметровій товщі ґрунту найбільші запаси енергії (більше 6 ТДж·га-1) зосереджено на ріллі. Це свідчить про глибоку трансормованість органічної частини ґрунту у післялісових екосистемах, де його енергопотенціал підтримується за рахунок регулярного внесення додаткових енерговмісних субстратів.

Цікаві статті з розділу

Ліс як об'єкт правової охорони
В Україні прийнято чимало нормативно правових актів щодо використання лісових ресурсів та цінних властивостей лісу, а також щодо його охорони. На жаль на практиці застосування цієї норматив ...

Екологічний аудит, як основний інструмент екологічного менеджменту
Постановка проблеми. Основою розвитку світової спільноти в XXI столітті за рішенням Конференції ООН з охорони навколишнього середовища в Ріо-де-Жанейро (1992) прийнята концепція сталого розв ...

Сталий розвиток Чернігівської області
На початку ХХ століття зміни природного середовища розглядалися як побічний ефект розвитку промисловості. Екологічні проблеми, що виникали з часом намагалися розв’язувати в межах охорони пр ...