Об’єкти та методи досліджень

Об’єктами досліджень є характерні для Буковини буково-ялицево-смерекові та буково-ялицеві насадження Буденецького лісництва ДП «Сторожинецьке лісове господарство», Славецького лісництва ДП «Берегометське лісомисливське господарство», Комарівського лісництва Сторожинецького та Іспаського лісництва Вижницького держспецлісгоспів АПК. Досліджували ділянки, розміщені на висоті над рівнем моря від 514 до 634 м з крутизною схилів 9-12 градусів, де корінними типами лісу є свіжа та волога ялицево-смерекова бучина С2(3)-яцсмБк і свіжа та волога ялицева бучина С2(3)- яцБк. Відповідно до «Правил рубок головного користування в гірських лісах Карпат» [9] та матеріалів лісовпорядкування, у цих деревостанах проведено перший прийом РПР, після чого основний породний склад деревостанів став таким - 5Бк3Ял2См та 6Бк4Яц (табл. 1).

Таблиця 1

Характеристика пробних площ дослідження природного поновлення деревостанів у Буковинських Карпатах та Передкарпатті

Виявляли вплив на природне поновлення лісу запропонованого нами методу сприяння цьому процесу шляхом рихлення ґрунту у процесі тракторного трелювання деревини при здійсненні основного лісогосподарського заходу - першого прийому рівномірно-поступових рубань (РПР). Дослідження здійснювали за загальноприйнятими галузевими методиками на засадах порівняльної екології.

Внаслідок проведення першого прийому РПР на пробних площах повноту деревостану було доведено до 0,5. Облік та аналіз природного підросту деревних рослин, який розвивався після РПР, проводили на 48 дослідних та 48 контрольних облікових майданчиках (далі - ОМ) розмірами 2 х 2 м, закладених на лісосіках (пробних площах - далі ПП). На дослідних ділянках мінералізацію ґрунту здійснювали запропонованим нами майданчиковим методом. Дослідні ділянки порівнювали з контрольними, де у процесі РПР мінералізацію ґрунту здійснювали рихленням ґрунту культиватором, як це зазвичай роблять у лісогосподарських підприємствах. Враховували дворічний життєздатний підріст на третій рік після рубання. Кількісну оцінку рослин проводили за шкалою В.Г. Нестерова, якісну оцінку підросту давали за шкалою М.В. Успенського [10]. Кількість і якість життєздатного підросту порівнювали також з ідентичними ділянками на суміжних лісосіках, де сприяння природному поновленню не здійснювали.

Цікаві статті з розділу

Природно-заповідні території та Червоні книги в системі збереження ландшафтного і біологічного різноманіття
Тема реферату "Природно-заповідні території та Червоні книги в системі збереження ландшафтного і біологічного різноманіття". До складу природно-заповідних територій входять діл ...

Рослинність України та вплив на неї антропогенної радіонуклідної аномалії
Розвиток атомної промисловості, випробування ядерної зброї, аварії на атомних реакторах різного походження призводять до локальних підвищень рівня діючих радіаційних доз і до глобального збі ...

Розрахунок максимальної нестачі кисню при органічному забрудненні р. Сіверський Донець
Серед розчинних речовин, що потрапляють в океан із суші, велике значення для мешканців водного середовища мають не тільки мінеральні, біогенні елементи, але й органічні залишки. Винесення в ...