Активність 137Сs і 90Sr в продукції рослинництва АФ “Узинська”
З даних таблиці 4.6 видно, що коефіцієнти переходу 137Cs і 90Sr у продукцію рослинництва варіюють в досить широких межах. Так коефіцієнти переходу 137Cs у зерно складають від 0,01 до 0,24, а 90Sr - від 0,10 до 0,46. Коефіцієнти переходу 90Sr у зерно в 10 - 20 разів вищі ніж 137Cs. Серед зернових культур найменший коефіцієнт переходу 137Cs і 90Sr у зерно пшениці озимої та кукурудзи, а найбільший у зерно сої, гороху та гречки. Коефіцієнти переходу 137Cs у вегетативну масу зернових культур становлять від 0,02 до 0,46, а 90Sr - від 0,30 до 1,60. Коефіцієнти переходу 137Cs у продукцію рослинництва різняться між собою в 24, а 90Sr - 4,6 разів.
Дані таблиць 4.1, 4.2, 4.4 і 4.5 показують, що різні види культур з неоднаковою інтенсивністю поглинають і накопичують 137Cs і 90Sr, що пояснюється особливістю їхнього мінерального живлення. Також різні види рослин накопичують неоднакову кількість калію та кальцію, хімічні властивості яких подібні до 137Cs та 90Sr і вони виступають неізотопними носіями цих радіонуклідів. У зерні пшениці, кукурудзи, ячменю у середньому міститься відповідно 3,4; 3,7; 4,0 мг/кг калію, то у зерні гороху і сої відповідно 10,7 і 21,7 мг/кг, тому бобові культури - соя, горох, а також гречка разом із калієм накопичують і значну кількість 137Cs. Серед цих кормових культур люцерна накопичує найбільше калію (5,3 мг/кг) та кальцію (4,5 мг/кг) [6].
Аналіз літературних джерел показав, що накопичення 137Cs і 90Sr сільськогосподарськими культурами на чорноземних ґрунтах варіює у досить широких межах. Так, для зерна озимої пшениці коефіцієнти переходу 137Cs становлять від 0,004 - до 0,04; гречки 0,04 - 0,42; гороху 0,05 - 0,37, що залежить від вмісту гумусу, реакції середовища, вмісту обмінних форм калію, кальцію у ґрунті, сортових особливостей рослин [6, 129].
Отримані нами коефіцієнти переходу характеризують сучасний стан міграції 137Cs і 90Sr із ґрунту у продукцію рослинництва на сільськогосподарських угіддях ТОВ «Надія» та АФ «Узинська» (відділок с. Тарасівка). Дослідження активності 137Cs і 90Sr у продукції рослинництва показали, що їх вміст залежить від рівня забруднення ґрунтів цими радіонуклідами (табл. 3.1 - 3,2, 3,6). З рисунків 4.1 і 4.2 видно, що вміст 137Cs і 90Sr у продукції рослинництва прямо пропорційно залежить від щільності забруднення ґрунтів цими радіонуклідами.
Літературні джерела свідчать, що на основі багаторічних досліджень вченими встановлено лінійну залежність між вмістом 137Cs і 90Sr у сільськогосподарських культурах та щільністю забруднення ґрунтів і видову залежність у накопиченні цих радіонуклідів. Це підтверджується також результатами наших досліджень.
Рис. 4.1. Залежність між активністю 137Cs та щільністю забруднення ґрунту
Рис. 4.2. Залежність між активністю 90Sr та щільністю забруднення ґрунту
Вперше лінійну залежність накопичення радіонуклідів рослинами від їх вмісту у ґрунті було встановлено В.М. Клечковським у 1956 р. [58]. Пізніше лінійність збільшення накопичення радіоактивних елементів рослинами із збільшенням їх вмісту у ґрунті довели Б.Н. Анєнков та Е.В. Юдінцева [5, 6]. Також пряма пропорційна залежність вмісту радіонуклідів у рослинах від щільності забруднення ними ґрунтів була доведена в роботах Б.С. Прістера та співробітників УкрНДІСГР [123, 124, 125, 126, 127, 128, 130].
Для оцінки інтенсивності виносу 137Cs і 90Sr був розрахований коефіцієнт виносу (Кв = активність з 1га Бк/щільність забруднення 1га кБк,м2) з урожаєм сільськогосподарських культур (табл. 4.7, 4,8).
Таблиця 4.7 Коефіцієнти виносу (Кв) 137Cs і 90Sr з урожаєм сільськогосподарських культур в АФ «Узинська»
Культура |
Виноситься з 1 га, Бк |
Кв | ||||||
137Cs |
90Sr |
137Cs |
90Sr | |||||
зерно |
вегета-тивна маса |
зерно |
вегета-тивна маса |
зерно |
вегета-тивна маса |
зерно |
вегета-тивна маса | |
Пшениця озима |
1257 |
1999 |
1828 |
5714 |
0,004 |
0,006 |
0,037-0,044 |
0,130-0,131 |
Ячмінь |
3658 |
6858 |
6272 |
23814 |
0,010 |
0,018 |
0,128 |
0,486 |
Кукурудза на силос |
93528 |
155520 |
0,216 |
2,592 | ||||
гречка |
19522 |
63910 |
2257 |
11160 |
0,034 |
0,110 |
0,036 |
0,180 |
горох |
12201 |
26958 |
5989 |
28768 |
0,021 |
0,046 |
0,097 |
0,464 |
Соя |
23602 |
91784 |
2761 |
24780 |
0,040 |
0,154 |
0,047 |
0,420 |
Кукурудза на зерно |
2404 |
19789 |
3406 |
46728 |
0,004 |
0,035 |
0,052 |
0,708 |
Цукрові буряки |
1995 |
3150 |
2417 |
3392 |
0,004 |
0,006 |
0,046 |
0,064 |
Ріпак |
3218 |
3089 |
0,004 |
0,047 | ||||
люцерна |
66608 |
105917 |
0,090-0,105 |
1,665-1,855 | ||||
конюшина |
26257 |
56457 |
0,068 |
1,107 | ||||
вико-вівсяна суміш |
74250 |
19440 |
0,090-0,118 |
0,270-0,354 |
Цікаві статті з розділу
Вплив діяльності людини на довкілля
В умовах науково-технічного прогресу значно
ускладнились взаємовідносини суспільства з природою. Людина отримала можливість
впливати на хід природних процесів, підкорила сили природи, почала ...
Еколого-економічні аспекти раціонального природокористування
Суттєво:
Після
вивчення матеріалу ви повинні:
Знати:
- що
таке екологічний збиток; з яких витрат він складається;
- як
встановлюється плата за забруднення навколиш ...
Оцінка стану заповідної справи в Рівненській області
Вагоме місце у відновленні природи в нашій країні відведене розвитку природно-заповідного фонду як складової частини реалізації стратегії гармонійного розвитку суспільства. Після введення в дію у 1992 ...