Атмосфера завжди містить домішки природного та антропогенного походження. Основними забруднювачами є гази та тверді частинки.
Розрізняють хімічне, фізичне та біологічне забруднення водоймищ. Хімічне зумовлюється збільшенням вмісту у воді шкідливих домішок.
Забруднення ґрунтів відбувається: під час видобутку корисних копалин, внаслідок захоронення відходів та сміття, внаслідок аварій та катастроф тощо.Активність 137Сs і 90Sr в продукції рослинництва АФ “Узинська”
Активність 137Cs у зерні, коренеплодах та вегетативні масі зернових і кормових культур, що вирощувалися у господарстві наведені у таблиці 4.4, а 90Sr - у таблиці 4.5. Дані таблиці 4.4 показують, що активність 137Cs у зерні варіює у досить широких межах - від 0,17 до 13,94 Бк/кг. Найменша активність 137Cs у зерні та вегетативній масі кукурудзи, пшениці озимої, а найвища - гороху, гречки та сої. Активність 137Cs у зерні гороху втричі, гречки - у 8 - 10 та сої - у 10 - 18 разів вища ніж пшениці озимої, кукурудзи та ячменю.
У вегетативній масі пшениці озимої, ячменю, сої та гречки активність 137Cs у двічі, гороху - в 1,6 разів, рапсу - в тричі, кукурудзи на зерно - в 6 разів вища ніж у зерні. У гичці цукрових буряків активність 137Cs у 3 рази вища ніж у коренеплодах. Серед кормових культур найнижчу активність мала конюшина та кукурудза на силос. Активність 137Cs в люцерні була в 3 - 5 разів, вико-вівсяні суміші в двічі вища ніж у конюшині.
З даних таблиці 4.5 видно, що активність 90Sr у зерні складає від 0,55 до 1,96 Бк/кг. Найменшу активність має зерно кукурудзи, пшениці озимої, а найвищу гороху. У вегетативній масі гречки активність 90Sr у двічі, гороху, рапсу - в 3,5 разів, пшениці озимої та сої - в 4 рази, кукурудзи на зерно - в 10 разів вища ніж у зерні. У гичці цукрових буряків активність 90Sr у 2,6 разів вища ніж у коренеплодах. Серед кормових культур найнижчу активність мала вико-вівсяна суміш, а найбільшу - конюшина. Активність 90Sr в зеленій масі конюшини була в двічі, а люцерни у 8 разів вища ніж у зеленій масі вико-вівсяної суміші. цезій стронцій чорнобильський київський
Згідно чинних державних гігієнічних нормативів активність 137Cs у продовольчому зерні (пшениця, жито, ячмінь, кукурудза, гречка) не повинна перевищувати 50 Бк/кг і 90Sr - 20 Бк/кг, а для зерна бобових культур (горох, соя), відповідно 50 та 30 Бк/кг [38]. Результати досліджень показують, що отримане у ТОВ «Надія» зерно пшениці, кукурудзи, ячменю, гороху, сої та гречки придатне для використання на продовольчі цілі.
Таблиця 4.4 Активність 137Cs у продукції рослинництва АФ «Узинська», відділок с. Тарасівка, Бк/кг
|
№ поля |
Площа, га |
Культура |
Зерно |
Вегетативна маса |
|
Польова сівозміна | ||||
|
1 |
120,4 |
пшениця озима |
0,36 ± 0,04 0,32 - 0,38 |
0,72±0,08 0,65 - 0,76 |
|
2 |
120,9 |
пшениця озима |
0,19±0,04 0,17 - 0,23 |
0,38±0,09 0,34 - 0,46 |
|
3 |
120,4 |
Ячмінь |
1,14±0,12 1,03 - 1,20 |
2,29±0,24 2,07 - 2,41 |
|
4 |
119,6 |
кукурудза на силос |
- |
2,60±0,35 2,27 - 2,77 |
|
5 |
72,3 |
пшениця озима |
0,42±0,04 0,40 - 0,45 |
0,84±0,07 0,80 - 0,90 |
|
6а |
50 |
Гречка |
13,94±1,32 13,248 - 15,12 |
25,56±2,42 24,29 - 27,72 |
|
6б |
90,7 |
Горох |
5,81±0,55 5,52 - 6,3 |
9,30±0,88 8,83 - 10,08 |
|
7 |
117,5 |
Соя |
13,11±1,15 12,50 - 14,12 |
26,22±2,30 24,99 - 28,25 |
|
8 |
130,9 |
кукурудза на зерно |
0,56±0,07 0,53 - 0,63 |
3,35±0,41 3,17 - 3,76 |
|
9 |
126 |
цукрові буряки |
0,53±0,09 0,44 - 0,56 |
1,58±0,26 1,33 - 1,69 |
|
10 |
125,9 |
Рапс |
0,83±0,08 0,77 - 0,88 |
2,48±0,23 2,30 - 2,63 |
|
Кормова сівозміна | ||||
|
1 |
25 |
Люцерна |
- |
3,02±0,25 2,81 - 3,17 |
|
2 |
25 |
Люцерна |
- |
4,25±0,48 3,97 - 4,65 |
|
3 |
25 |
Конюшина |
- |
1,95±0,31 1,67 - 2,12 |
|
4 |
24,2 |
Люцерна |
- |
5,06±0,55 4,64 - 5,42 |
|
5 |
24,3 |
вико-вівсяна суміш |
- |
8,25±0,96 7,59 - 8,95 |
|
6 |
24,2 |
вико-вівсяна суміш |
- |
7,44±0,88 6,63 - 7,87 |
|
7 |
22,3 |
Люцерна |
- |
4,89±0,78 4,28 - 5,39 |
Цікаві статті з розділу
Екологічні проблеми міст України
Сучасній людській цивілізації властиві стрімкі темпи урбанізації. Вони вирішальне зумовлені двома факторами — «демографічним вибухом» другої половини XX ст. та науково-технічною рево ...
Демекологічні аспекти стану полинозоутворюючої флори в структурних компонентах урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський
Алергенні рослини, пилок яких є одним з основних джерел алергійних хвороб, усе більше привертають увагу вчених - ботаніків, алергологів, екологів тощо. В останні десятиліття алергія є глобальною медик ...
Глобальні екологічні проблеми людства. Шляхи їх вирішення
Перед людством постійно виникають багаточисленні проблеми, що потребують невідкладного вирішення. Одні з них мають локальний характер, інші торкаються значних регіонів світу.
Розвиток сучасної цивілі ...