Актуальність проведення досліджень з міграції 137Сs і 90Sr у приватних господарствах та присадибних ділянках на радіоактивно забруднених агроландшафтах південної частини Київської області

Отримання екологічно безпечної продукції сільськогосподарського виробництва на забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи агроландшафтах лісостепової зони нині є однією з найактуальніших проблем для аграрного виробництва. У залежності від властивостей ґрунту, ступеня його забруднення, видів рослин, що вирощуються, шляхів використання врожаю застосовують різні заходи, які в багато разів можуть зменшити нагромадження радіонуклідів у сільськогосподарській продукції. Саме стійке забруднення агроландшафтів 137Cs і 90Sr внаслідок Чорнобильської катастрофи стало основною екологічною проблемою для аграрного виробництва. Маючи хімічні властивості подібні до калію та кальцію, радіонукліди 137Cs і 90Sr досить легко із ґрунтів залучаються у біогенну міграцію по трофічних ланцюгах агроекосистем і накопичуються у продовольчій продукції [32, 36, 155].

В лісостеповій ґрунтово-кліматичній зоні південної частини Київської області з притаманним їй чорноземними ґрунтами одержується більш чиста продукція, ніж на аналогічно забруднених ґрунтах Полісся. Проте, незважаючи на благополучну радіаційну обстановку в регіоні Лісостепу, варто відзначити, що рівні радіонуклідного забруднення сільськогосподарської продукції в окремих районах у десятки разів перевищують доаварійний рівень, хоча і залишаються значно нижчими за чинні нормативи їх умісту [32].

Незважаючи на відносно благополучну радіологічну обстановку в регіоні Лісостепу слід відмітити, що після аварії рівні вмісту 137Сs у ґрунтах у деяких регіонах правобережного Лісостепу підвищилися у 10 - 100 разів у порівнянні з доаварійним рівнем, зумовленим так званим “глобальним” забрудненням, яке сформувалося за рахунок радіоактивних випадань при масових випробуваннях атомної зброї. Так, ґрунти південних районів Київської області містять від 18 до 140 кБк/м2 137Сs у Ставищанському, від 13 до 300 кБк/м2 - у Таращанському, від 12 до 40 кБк/м2 - у Фастівському районах. На більшості території Черкаської області рівні забруднення 137Сs коливаються у межах 15 - 50 кБк/м2, але в окремих населених пунктах доходять до 300 кБк/м2; у Вінницькій області - до 150 кБк/м2. В інших регіонах Лісостепу рівні радіоактивного забруднення територій, як правило, не перевищують 110 кБк/м2 [32].

Після Чорнобильської катастрофи осідання радіонуклідів на земну поверхню було значнішим у місцях, де під час проходження радіоактивних хмар випадали інтенсивні дощі і забруднення 137Cs і 90Sr та іншими радіонуклідами має чітко виражений плямистий характер. Саме тому й сьогодні є імовірність відкриття нових, малих за площею забруднених радіонуклідами площ по всій території України. Це стосується навіть тих територій, які не входять до зон чорнобильського забруднення. Аерогаммазнімання, на основі якого складена більшість карт радіоактивного забруднення, дає лише усереднене значення радіоактивності для маршруту завширшки 200 - 400 м, притому локальні високоактивні плями можуть залишатися непоміченими. Характер реального забруднення екосистем плямистий: на відстані у декілька десятків метрів концентрація радіонуклідів може різко відрізнятися [40, 47, 65].

На територіях Лісостепу, що потрапили в зону впливу „південного сліду”, за оцінками фахівців, значна частка забруднення, 25 - 50 %, сформувалася за рахунок частинок дрібно диспергованого ядерного палива, з яких з часом радіонукліди починають вилуговуються у ґрунтовий розчин, що призводить до підвищення накопичення 90Sr, який перебуває у ґрунтах в основному в обмінній формі, й сприяє підвищенню його накопичення рослинами [32, 179, 182].

Дані по щільності забруднення 90Sr детально по конкретних ділянках відсутні. А це в свою чергу зумовлює необхідність вивчення і оцінки сучасного радіоекологічного стану ґрунтів за вмістом 90Sr південної частини Київської області, що належить до лісостепової ґрунтово-кліматичної зони, а також інтенсивності їх накопичення сільськогосподарськими культурами, що дозволить прогнозувати накопичення цих радіонуклідів у виробленій продукції та управляти потоками цих радіонуклідів у системі “ґрунт - рослина”.

Аналіз літературних даних показав, що на слідах радіоактивного забруднення в Лісостеповій зоні України, де значна частка припадає на дрібно дисперговані частинки ядерного палива, зумовлює необхідність подальшого вивчення стану міграції, та оцінки дозового навантаження на населення що проживає на цих територіях за рахунок внутрішнього опромінення.

Вивчення міграції 137Cs і 90Sr в агроекосистемах лісостепової зони південної частини Київської області дасть змогу оцінити сучасний радіоекологічний стан ґрунтів за вмістом цих радіонуклідів, з’ясувати інтенсивність їх міграції у ланках трофічного ланцюга, обсяги їх накопичення у продукції рослинництва й тваринництва. Що в свою чергу дасть змогу прогнозувати та контролювати міграцію радіонуклідів 137Cs і 90Sr в агроекосистемах. Тобто для даного регіону існує певна можливість значно покращити радіологічну якість продукції за рахунок впровадження протирадіаційних заходів, що відпрацьовані за післяаварійний період.

Цікаві статті з розділу

Основні способи утилізації та рекуперації відходів хімічної промисловості
Хімічні процеси і реактори, об'єднані в хіміко-технологічні системи, складають основу виробництва в багатьох галузях промисловості: нафтохімічній, металургії чорних і кольорових металів, цел ...

Характеристика забруднювачів ґрунтового покриву внаслідок антропогенної діяльності
Забруднення ґрунтового покриву, внаслідок діяльності промислового сектору, пояснюється осіданням твердих частинок, а також попаданням в ґрунт забруднюючих речовин в результаті мокрого очищення атмо ...

Екологічна оцінка стану довкілля Коростишивського району та розробка заходів з його поліпшення
Мета роботи: розробка комплексу заходів по покращенню питної води Коростишівського району, проведення аналізу між використанням води Житомирської області та Коростишівського району. Пробл ...