Функціонально-просторовий аналіз стану й розвитку екомережі Поділля

Примітка. *ПЗ - природний заповідник; НПП - національний природний парк; РЛП - регіональний ландшафтний парк; ПП - пам’ятка природи; ЗУ - заповідне урочище; БС - ботсад; ДП - дендропарк; ЗП - зоологічний парк; ППСПМ - парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва.

Враховуючи комплекс заходів, оцінку репрезентативності ЕМ Поділля було визначено за таким комплексом критеріїв: 1) загальна кількість ПЗОіТ певної території (64 адміністративних районів, фізико-географічних, геоботанічних областей, районів, адміністративних одиниць і територій природного районування); 2) загальна площа ПЗФ певної території (для 64 адміністративних районів); 3) відсоток заповідності території. Він визначається як відношення площі ПЗФ району до загальної його площі; 4) відсоток суворої заповідності. Визначається як відношення площ ПЗФ певної території з суворим режимом I категорії МСОП до площі району); 5) ступінь розчленованості (інсуляризованості) ПЗОіТ. Визначається як відношення площі відносно нестійких ПЗОіТ, що мають площу меншу 50 га до загальної площі ПЗФ району; 6) рівномірність розподілу об’єктів і територій ПЗФ по території адміністративного району (1 бал - нерівномірний розподіл, 2 бали - відносно рівномірний розподіл, 3 бали - рівномірний розподіл); 7) ландшафтна репрезентативність, представленість в мережі ПЗОіТ основних елементів ландшафту певної території: 1 бал - низька, 2 бали - задовільна, 3 бали - достатня, 4 бали - висока, 5 балів - дуже висока. Ландшафтні засади передбачають створення ПЗОіТ відповідно до типовості та унікальності різних рангів об’єднання ландшафтних одиниць. Вибір виду ландшафту для заповідання є комплексною проблемою, тому враховували як характерні риси, так і особливості класифікації ландшафтів. Наприклад, у межах фації доцільно створити заповідне урочище чи заказник, підтипу ландшафту - ПЗ чи НПП, типу ландшафту - БЗ. Для заповідання була врахована оптимальна репрезентативність ландшафтних компонентів і ландшафтів як окремих одиниць у межах фізико-географічних, зон, провінцій, областей і районів, що стануть еталонами і формуватимуть розгалужену мережу ПЗОіТ для організації моніторингу довкілля; 8) характеристика якісного складу ПЗФ певної території. Вона проводилася за шкалою, що визначена в Україні й за шкалою МСОП; 9) ботанічна значущість території. Її визначали за такими критеріями: а) флористична репрезентативність (типовість) і унікальність; б) генетична репрезентативність і унікальність. Перша оцінювалася за охопленням мережею ПЗОіТ флори регіону в цілому та рідкісних видів флори, зокрема, кількістю видів, занесених до: Червоного списку МСОП (2004); ЄЧС (1991); Конвенціі про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979); Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої флори і фауни, що перебувають під загрозою зникнення (СІTES, Вашингтон, 1973); ЧКУ (2009); регіонально рідкісних видів, що зростають на території Поділля (Тернопільської, Хмельницької, Вінницької областей); кількість ендемічних і реліктових видів; кількість видів, що знаходяться на межі ареалу. Флористична репрезентативність і унікальність оцінювалася за 5-бальною шкалою: низька, задовільна, достатня, висока, дуже висока. Друга (генетична репрезентативність та унікальність) визначалася наявністю в РЕМ типових і рідкісних фітоценозів (лісових, степових, наскельно-степових, лучних, болотних, водних), що входять до ЗКУ. Вона оцінювалася за 5-бальною шкалою: низька, задовільна, достатня, висока, дуже висока; 10) фауністична репрезентативність і унікальність визначалася за кількістю видів, занесених до: ЧС МСОП (2004); ЄЧС (1991); додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979); додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої флори і фауни, що перебувають під загрозою зникнення (СІTES, Вашингтон, 1973); ЧКУ (2009); Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (СМS, Бонн, 1979); Угоди про збереження афроєвразійських мігруючих водно-болотних птахів (АЕWA, Гаага, 1995); Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS, Бонн, 1979); переліків регіонально рідкісних видів фауни. Вона оцінювалася за 5-бальною шкалою. Фауністична цінність ПЗОіТ також визначалася за: а) біорізноманіттям її тваринного світу; б) кількістю місць гніздування й розмноження птахів; в) місцями нересту цінних видів риб; 11) гідрологічна цінність території була охарактеризована такими критеріями: а) водоресурсністю, яка визначалася параметрами: об’ємом водних ресурсів високоякісного складу; водоохоронним значенням території; водорегулюючим значенням території; б) типовістю (репрезентативністю) гідрологічних об’єктів, яка визначалася такими параметрами: відсотком площі гідрологічних заповідних об’єктів до однотипної площі певного регіону чи області; відсотком об’єму водних ресурсів, які охороняються на гідрологічно-заповідній території; в) рідкісністю та унікальністю гідрологічних явищ, які пов’язані з їх походженням, азональністю, наявністю джерел води з високими смаковими й лікувальними властивостями, водоспадів, виходу ґрунтових вод на поверхню; г) наявністю ВБУ регіонального, державного й міжнародного значення; 12) господарська цінність території. Вона визначалася запасами високоякісної питної води, лікарських рослин, ділової деревини, харчових продуктів, мінеральної води, лікувальної води, рекреаційними ресурсами; 13) історико-культурна цінність. До неї відносяться території і об’єкти культурної спадщини: місця, споруди (витвори), комплекси (ансамблі), їхні частини, пов’язані з ними території чи водні об’єкти, інші природні чи створені людиною об’єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з антропологічного, археологічного, естетичного, етнографічного, історичного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; 14) середня площа заповідного об’єкта адміністративного району. Вона визначається співставленням площі ПЗФ адміністративного району до кількості ПЗОіТ цього району; 15) забезпеченість заповідними територіями на 1 жителя адмінрайону.

Цікаві статті з розділу

Агроекологічний моніторинг грунтів
Актуальність теми: Багато пізніше, вже в XX столітті, в науці виник термін моніторинг для визначення системи цілеспрямованих повторних спостережень за одним або більше елементами навколишнього природ ...

Регіональні особливості природно-заповідного фонду Корюківського району
За останній час ПЗФ (природно-заповідний фонд) держави суттєво змінився, зокрема, більше ніж у двічі зросла його площа. Це сталося не тільки завдяки створенню багатьох нових об'єктів, в тому ...

Геоінформаційні системи як системи вивчення, аналізу та оцінки впливу екологічних факторів на навколишнє середовище
Розвиток сучасних технологій передбачає комп`ютеризацію практично всіх систем аналізу та спостереження. Новий вік технічного розвитку характеризується появою геоінформаційних ситем (ГІС). Г ...