Сучасний стан та динаміка забруднення басейну річки Стир
Рис. 3.1 Динаміка забруднення води p. Cmup
Проведений аналіз результатів аналітичного контролю якості води р. Стир 2001-2007 pp. в різних пунктах створу свідчить, що за цей період якість води у р. Стир біля с. Мерва Горохівського району значно погіршилась - уміст завислих речовин збільшився у 9,5 раза, нітратів у 9 разів, проте зменшився вміст сульфатів у 0,8, хлоридів - у 0,9 раза. В районі м. Берестечко Горохівського району вміст завислих речовин збільшився у 4 рази; сульфатів - у 1,2; хлоридів - у 1,6; нітратів - у 9,2 раза. При виході р. Стир із Волинської області у с. Козлиничі Маневицького району ситуація поліпшується - завислих речовин збільшилося лише у 1,9 раза, хлоридів - у 1,04 раза; зменшився вміст сульфатів, нітратів, заліза. У створі Стиру - вище випуску очисних споруд м. Луцьк - зростає вміст завислих речовин у 3,5 раза; нітратів у 3,5 раза, проте зменшується вміст сульфатів, хлоридів. У створі р. Стир - нижче випуску очисних споруд м. Луцьк поліпшується якість води за вмістом завислих речовин, сульфатів, нітратів, заліза, але тут збільшується вміст нітратів. Аналізуючи ці результати якості води р. Стир, можна стверджувати про значні зміни в таких показниках, як уміст завислих речовин та вміст нітратів. Незважаючи на спад виробництва, відбувається забруднення водойм стічними водами, де основними забруднювачами є об'єкти комунального господарства, харчової промисловості, заклади охорони здоров'я. Крім того, р. Стир при весняних та літніх повенях часто виходить із берегів, підтоплює і заливає городи, пізніше з повеневими водами річки змиваються отрутохімікати, гербіциди, що застосовувалися під час обробітку землі, з розораних земель змиваються частини фунту і замулюють річку.
За даними Луцької санепідемстанції проведена оцінка санітарно-хімічного стану води р. Стир на основі порівняння результатів аналізів проб води 2007 з гранично допустимими концентраціям забруднюючих речовин для рибогосподарських водойм.
Значним забруднювачем р. Стир в межах Волинської області є Гнідавський цукровий завод, який скидає у річку недостатньо очищені стічні води Крім точкових джерел забруднення, значна кількість забруднюючих речовин надходить у річкову систему Стир із дифузних (розсіяних) джерел - поверхневий стік із сільськогосподарських угідь, територій підприємств, населених пунктів із ним у річку надходять завислі речовини, пестициди, сполуки азоту, важкі метали і т. д. Об'єми цих стоків та кількість у них забруднюючих речовин значно перевищують ті, що надходять із точкових джерел. Із унесених на поля добрив у водні об'єкти виноситься 10-20 % азотних сполук, 50-70% калійних і до 1% пестицидів.
Цікаво виглядає динаміка забруднення води р.Стир упродовж кількох останніх років. Нами розраховано значення середніх коефіцієнтів забруднення по основних забруднюючих речовинах протягом трьох років.
Загальна тенденція - зменшення забруднення річкової води, що відповідає зменшенню обсягів стічних вод (особливо промислових). Має місце інерційність забруднення води. Вона пояснюється наступними причинами:
. Окрім м. Луцька негативний вплив на якість води чинять і інші населені пункти, що використовують р. Стир для водозабезпечення промисловості і сільського господарства (м. Берестечко, СМТ Рожище). СМТ Млинів Рівненської області, що розміщується на р. Ікві, взагалі не має комунальних очисних споруд. Стічні води Млинова забруднюють р.Ікву,а потім і р. Стир, куди Іква впадає південніше м.Луцька.
Цікаві статті з розділу
Біоіндикація стану навколишнього природного середовища в зонах розташування тваринницьких господарств
На сьогодні основною характеристикою інтенсивного тваринництва є
утримання великої кількості тварин на невеликій території. Щоб одержати при
мінімальних витратах максимальну кількість продук ...
Розробка проекту збалансованого природокористування на території Миколаївської області
Людське
суспільство впливає на навколишнє середовище головним чином у процесі
виробничої діяльності.
Основною
сферою і формою взаємодії виробництва і навколишнього середовища є природок ...
Діяльність озер та боліт у формуванні мінеральних ресурсів
Актуальність. Ми живемо в
епоху гострого конфлікту між людським суспільством та природою, коли
нераціональна господарська діяльність порушила динамічну рівновагу біосфери
нашої планети, що ...