Загальна характеристика басейну річки Стир

Мутність води в р. Стир упродовж року неоднакова і залежить від інтенсивності ерозійних процесів. Найпрозоріша вода взимку та під час літньо-осінньої межені. У цей час річка живиться підземними водами. Коли до річки стікають талі та зливові води -концентрація завислих речовин у річці різко підвищується, досягаючи максимуму в момент найвищого підйому повені. Показники вмісту завислих речовин змінюються в широких межах: від 12 до 150 г/м. За гідрохімічним режимом р. Стир належить до західно-поліського типу.

Формування хімічного складу ґрунтових вод відбувається під впливом карбонатних порід. У живленні річки беруть участь напірні води закарстованої товщі вапнякових та мергельно-крейдових відкладів верхньо-крейдової та третинної системи. Це обумовлює виражений гідрокарбонатно-кальцієвий склад вод та підвищену мінералізацію в меженний період. Підвищені концентрації заліза, азоту амонійного та органічних речовин пояснюються впливом болотних комплексів, забрудненням річки стічними водами та змивом ґрунту.

Збільшення антропогенного впливу (прямого чи опосередкованого) на басейні річки призводить до трансформації природної системи в нову - природно-господарську. Це виявляється, зокрема, у трансформації заплавних та терасних ландшафтів; зниженні рівня води; зміні хімічних, мікробіологічних, органолептичних властивостей води.

Найкрупнішою правою притокою р. Стир у межах міста є р. Сапалаївка. Її довжина становить 12 км, а площа басейну - 39,2 км2. Падіння річки - 2,25 м/км. Витрата води річкою коливається в межах 0,04-0,4 м3/с. лтямївка бере початок на північно-східній околиці с Струмівка Луцького району, Протікає північними околицями цього села та через м. Луцька. Впадає в р. Стир на 302 км від її гирла в північно-західній частині обласного центру, навпроти Луцької пристані. Долина у верхній течії місцями заболочена, заплава шириною 100 м стелиться через горбисту місцевість. Русло шириною до 2 м, слабозвивисте. Береги низькі, дно часто замулене. В районі м. Луцька русло розчищене, в центральній частині міста каналізоване, в межах Парку культури й відпочинку їм. 900-річчя Луцька - розширене й перетворене на ставок. В районі Теремно на Сапалаївці споруджено 2 ставки.

Екологічний стан річки погіршується внаслідок скиду неочищеного поверхневого стоку з міської території. На сьогодні річка справляє гнітюче враження внаслідок погано екологічного стану, хоча в минулому Сапалаївка була досить повноводою річкою, лише в межах Луцька на ній стояло декілька

водних млинів. Будівля одного з них збереглась на сьогодні. Там розміщується житловий будинок (справа перед мостом через Сапалаївку по вул. Винниченка).

Найкрупніша ліва притока р. Стар у межах околиць міста (район Вересневого) - р. Чорногузка. Довжина її 49 км, площа водозабору - 527 км2, падіння - 0,63 м/км. Чорногузка бере початок із струмків в околицях с. Линів Локачинського району. Загальний напрям течії річки - із заходу на схід. Впадає в р. Стир на 320 км від її гирла на схід від с. Новостав Луцького району. Долина річки горбиста, місцями заболочена. Заплава шириною до 0,7 км. Русло дуже меандруюче, шириною до 5 м, береги пологі низькі, низькі. Територія її басейну інтенсивно антропогенно трансформована, густо заселена, розорана, у верхній течії споруджено 6 ставків. Одна з основних причин погіршення гідроекологічного стану річки в межах міста - скид недостатньо очищених стічних вод Гнідавського цукрового заводу. Хоча власне річка через територію самого м. Луцька і не протікає, але вищенаведена причина погіршення екологічної ситуації річки зумовлена саме впливом урбоекосистеми міста, зокрема, його промислових підприємств.

Цікаві статті з розділу

Ландшафтна екологія
Ландшафтна екологія – наука про комплексні взаємовідносини в екосистемах з географічної та екологічної точки зору. Для позначення просторової взаємодії природних явищ в рамках визначеного е ...

Вплив природних та соціально-економічних умов на екологічний стан рослинної продукції Борівського району Харківської області
В сучасних економічних умовах Борівський район Харківської області тяжіє до аграрно-промислової господарської спеціалізації. Це, з одного боку, зумовлено історичними традиціями, які ґрунтуються на вис ...

Проектування безвідходного виробництва з використанням біоконверсійних технологій утилізації відходів тваринництва
Біотехнологія – напрямок сучасної науки і техніки, головним завданням якого є використання біологічних процесів, систем і організмів в різних галузях людської діяльності (сільське господарс ...