Огляд літератури

Ріст промислового виробництва супроводжується утворенням великої кількості різних відходів, що забруднюють навколишнє середовище. Основним напрямком охорони природи від промислових забруднень має бути розробка безвідходного та маловідходного промислового виробництва. В цей час найбільш поширеним методом вирішення цієї проблеми є розробка ефективних очисних установок для улавлювання та переробки газоподібних, рідких і твердих відходів.

Значна кількість забрудненя потрапляє в біосферу з викидами промислових газів. З газами в атмосферу потрапляють тверді, рідкі, паро-, газоподібні, органічні й неорганічні речовини, тому за агрегатним станом домішки атмосферного повітря діляться на тверді, рідкі, газоподібні і змішані.

Для зниження забруднення атмосфери від промислових викидів удосконалюють технологічні процеси, здійснюють герметизацію технологічного обладнання, застосовують пневмотранспорт, будують різні очисні споруди.

Найбільш ефективним напрямком зниження викидів є створення безвідходних технологічних процесів, що передбачають, наприклад, впровадження замкнутих і газоподібних потоків, проте до теперішнього часу основним засобом запобігання шкідливих викидів залишається розробка і впровадження ефективних систем очищення газів. Під очищенням розуміють відділення від газу або перетворення в нешкідливий стан забруднюючої речовини, що надходить від промислового джерела.

Для знешкодження аерозолів (пилу і туманів) використовують сухі, мокрі та електричні методи. Крім того, апарати відрізняються як по конструкції, так і за принципом осадження зважених часток. В основі роботи сухих апаратів лежать гравітаційні, інерційні і відцентровані механізми осадження або фільтраційні механізми. У мокрих пиловловлювачів здійснюється контакт запилених газів з рідиною. При цьому осадження відбувається на краплі, на поверхню газових міхурів або на плівку рідини. У електрофільтрах відділення заряджених частинок аерозолю відбувається на осаджувальних електродах.

Вибір методу і апарата для уловлювання аерозолів у першу чергу залежить від дисперсного складу пилових частинок:

Основні властивості пилу

Щільність частинок. Розрізняють справжню, насипну і позірну щільність. Насипна щільність (на відміну від справжньої) враховує повітряний прошарок між частинками пилу. При злежування насипна щільність зростає в 1,2-1,5 рази.

Позірна щільність являє собою відношення маси частинок до займаного нею обсягом, включаючи пори, порожнечі і нерівності. Гладкі монолітні частинки мають щільність, яка практично збігається зі справжнью. Пил, схильний до коагуляції і спікання, знижують позірну щільність по відношенню до справжньої.

Дисперсність частинок. Розмір частинок є основним її параметром. Вибір пиловловлювача визначається дисперсним складом уловлюваного пилу.

Частинки промислового пилу мають різну форму (кульки, палички, пластинки, голки, лусочки, волокна і т.д.). Частинки пилу можуть коагулювати й об'єднуватися в агломерати, тому поняття розміру частки умовно. В пиловлоулавлюванні прийнято характеризувати розмір частинки величиною, що визначає швидкість її осадження. Такою величиною служить седиментаційний діаметр - діаметр кулі, швидкість осадження і щільність якого дорівнюють швидкості осадження та щільності частинки. При цьому сама частинка може мати довільну форму. Пилові частинки різної форми при одній і тій же масі осідають з різною швидкістю. Чим ближче їх форма до сферичної, тим швидше вони осідають.

Адгезійні властивості частинок. Ці властивості частинок визначають їх схильність до злипання. Підвищене злипання частинок може призвести до часткового або повного забивання апаратів.

Цікаві статті з розділу

Демекологічні аспекти стану полинозоутворюючої флори в структурних компонентах урбоекосистеми Корсунь-Шевченківський
Алергенні рослини, пилок яких є одним з основних джерел алергійних хвороб, усе більше привертають увагу вчених - ботаніків, алергологів, екологів тощо. В останні десятиліття алергія є глобальною медик ...

Методологічні аспекти екологічного менеджменту
Менеджмент є наукою, яка динамічно розвивається з початку 20ст. Екологічний менеджмент виокремився в самостійну галузь дещо пізніше, наприкінці 20ст. Вчені, державні діячі, уряди багатьох кр ...

Екологічна оцінка стану довкілля Коростишивського району та розробка заходів з його поліпшення
Мета роботи: розробка комплексу заходів по покращенню питної води Коростишівського району, проведення аналізу між використанням води Житомирської області та Коростишівського району. Пробл ...