Технологія спирту

Під час замочування проходять фізико-хімічні та біохімічні процеси, що викликають значні зміни в зерні.

.5.2 Пророщування зерна

Мета солодорощення - утворення гідролічних ферментів і розчинення міжклітинних стінрк ендосперму, що необхідно для постачання зародка живильними речовинами.

Умови пророщування зерна повинні бути такими, щоб втрати вуглеводів на дихання і утворення нових вегетативних частин зерна були мінімальними при найменшій наявності мікроорганізмів.

.5.3 Приготування солодового молока

Розраховану суміш солодів подають із солодових грядок у збірник солоду, де його промивають водою й обробляють хлорним вапном або формаліном. Солод подрібнюють на молоткових, вальцбвих чи дискових дробарках для кращого розчинення крохмалю і повного вилучення ферментів. Приготування солодового молока складається з таких стадій: дезинфекція солоду, подрібнення солоду, активування ферментів солодового молока і його дезинфекція.

1.6 Приготування сусла з крохмалевмісної сировини

Підготовка крохмалевмісної сировини до зброджування в етиловий спирт складається із таких технологічних стадій: подрібнення сировини, змішування помелу з водою (приготування замісу), попередній підігрів замісу, водно-теплова обробка сировини, оцукрювання розвареної маси.

1.7 Зброжування сусла з крохмалевмісної сировини

Сусло - охолоджена розварена маса, оброблена ферментами оцукрюючих матеріалів.

Сусло, окрім тієї частини, що йде на приготування дріжджів, перекачують у зродильні апарати, і цукор сусла зброджується дріжджами у спирт. При зброджуванні сусла з крохмалевмісної сировини відбувається також дооцукровування декстринів Сусло, що бродить називають бражкою, а зброджене сусло - зрілою бражкою.

На спиртових заводах України застосовують періодичний спосіб зброджування сусла з крохмалевмісної сировини. Відомі й інші способи зброджування цього :ередовища - безперервно-проточний, проточно-рециркулярний і циклічний, які з )яду принципових причин (основна - небезпека розвитку сторонньої мікрофлори 'а закисання бражки, зниження виходу спирту) поки що не знайшли широкого впровадження у виробництво.

При періодичному способі всі операції від початку до кінця проводять у одно-іу апараті. Виробничі дріжджі вносять у бродильний апарат, який потім поступово заповнюють. Сусло з дріжджами залишають на ородшня протягом 72 годин.

Під час бродіння бродильні апарати з'єднують із спиртовловлювачем для кок денсації спиртових парів, які виносяться газами бродіння.

Зрілу бражку з бродильного апарата прямо або через проміжний резервуа насосом перекачують у брагоректифікаційний цех. Після випорожнення бродиль ний апарат миють водою, обризкують усередині розчином хлорного вапна, витри мують 15-20 хв, після чого хлорне вапно змивають водою і пропарюють ЗО хв пр температурі 100° С. Витрати пари - 10-12 кг на їм3 об'єму апарата, і

1.8 Виділення спирту з бражки та його очистка. Склад зрілої бражки

Зріла бражка - багатокомпонентна система, що складається з води (82 .90% мас), сухих речовин (4 . 10 % мас.) та етилового спирту із супровідними леткими домішками (5 .9 % мас, або 6 .11 об. %). У бражці завжди міститься деяка кількість діоксиду вуглецю. Його вміст у бражці, відібраної безпосередньо з бродильного апарата, складає 1 . 1,5 г/дм3. При подачі бражки до ректифікаційного відділення 35 .45 % діоксиду вуглецю втрачається. Кислотність бражки 0,5°, рН 4,5 .5,2. Склад бражки значно змінюється в залежності від виду вихідної сировини і прийнятих технологічних режимів її приготування.

Сухі речовини бражки представлені як завислими частинками (дріжджі, дробина), так і розчинними у врдно-спиртовій суміші органічними та неорганічними речовинами (декстрини, незброджені цукри, білки, кислоти, мінеральні речовини та ін.). У зерно-картопляній бражці знаходиться значна кількість завислих часток, вона більш в'язка, ніж мелясна, проте загальний вміст сухих речовин у мелясній бражці звичайно більший (8 . 10 %), ніж у зерновій (5 .7 %), і особливо у картопляній (3 .4 %).

Леткі домішки спирту характеризуються великою різноманітністю, на цей час їх ідентифіковано більше 70, але загальний вміст невеликий - звичайно не перевищує 0,6 % від кількості етилового спирту.

Виділення спирту із бражки може здійснюватись простою перегонкою (рис. 1.8.1) і за допомогою перегонки в ректифікаційних (бражних) колонах (рис. 1.8 2). У першому випадку процес здійснюється в апаратах періодичної дії, у другому - безперервної. В обох випадках з бражки виділяється спирт разом із леткими домішками й одержується бражний дистилят, який містить спирту 30 .50 об. % (слабкоградусний спирт-сирець).

Вільний від спирту залишок - барда, містить усі сухі речовини бражки й залишкову частину води. Вміст сухих речовин у барді складає 3 .8 %.

Цікаві статті з розділу

Тварини-індикатори забруднення навколишнього середовища
Актуальність. Всі живі організми тісно пов’язані з навколишнім середовищем, яке впливає на їх життя і розвиток. Сучасний глобальний характер впливу людини на біосферу у поєднанні з підвищ ...

Екологічні та абіотичні фактори
Термін "екологія" на сучасному етапі розвитку суспільства є широко відомим і загальновживаним. На початку минулого століття його знали лише вчені-біологи, а в 60-ті роки виник екол ...

Розрахунок максимальних приземних концентрацій забруднюючих речовин в атмосфері
Максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини См (мг/м) при викиді газоповітряної суміші з одинарного точкового джерела з круглим гирлом, яке досягається при несприятливих метеорол ...