Організація охорони навколишнього середовища в ЄС, правові основи співпраці між Україною та ЄС

У сучасних умовах для вирішення завдань охорони природного середовища, узгодження стратегічних і оперативних дій України з країнами ЄС великого значення набуває адаптація і гармонізація національних природоохоронних стандартів і нормативів до міжнародних, що особливо актуально для моніторингу довкілля.

Головна мета політики ЄС у цій сфері полягає в досягненні високого ступеня охорони навколишнього середовища. Основні органи ЄС, що беруть участь у розробці й реалізації екологічної політики, такі:

– Екологічна рада, яку іноді називають Радою міністрів навколишнього середовища, що діє в рамках Ради ЄС;

Генеральний директорат з питань навколишнього середовища, очолюваний одним із членів Європейської Комісії;

– Комітет з питань навколишнього середовища й захисту споживача Європейського Парламенту.

Політику і принципи у сфері охорони навколишнього середовища розробляють також інші органи.

Спеціалізованою установою ЄС у сфері охорони навколишнього середовища є Європейська агенція з охорони навколишнього середовища (ЄАНС), основна функція якої - збір, аналіз і поширення інформації для сприяння в розробці й реалізації політики ЄС у сфері охорони довкілля.

У своїй роботі ЄАНС спирається на три ключові інструменти: моніторинг і звітність, обмін у мережі EIONET, а також роботу інформаційного центру.

У рамках EIONET діють дев'ять європейських тематичних центрів: спостереження за викидами в атмосферу, якістю повітря, внутрішніми водними об'єктами, земельними ресурсами, морським і береговим навколишнім середовищем, ґрунтами і водними ресурсами, охороною природи, а також реєстрації джерел інформації.

ЄАНС тісно співпрацює з іншими організаціями як усередині, так і за межами ЄС, зокрема з Організацією ООН з питань навколишнього середовища (ЮНЕП) і Організацією економічної співпраці і розвитку (ОЕСР).

Важливість узгодження національних і міжнародних стандартів в умовах глобалізації економіки й ведення господарської діяльності пов'язана з тим, що стандарти, зокрема ISO, забезпечують узгодженість вимог до охорони природного середовища, організації моніторингу як складової частини управління довкіллям та інформування громадськості. А це, у свою чергу, дає можливість створювати спільні бази даних про стан навколишнього середовища, розробляти стратегію його поліпшення, моделювати глобальні процеси, прогнозувати можливості виникнення кризових ситуацій та розробляти спільні дії щодо збереження природних ресурсів, створення оптимальних умов для життєдіяльності людини та отримання безпечних продуктів харчування.

Основою реалізації вирішення цього питання стало підписання у червні 1994 р. Угоди про партнерство і співпрацю між Євросоюзом, державами-членами і Україною.

Стаття 63 Угоди визначає співпрацю України та ЄС у сфері навколишнього середовища.

Мета такої співпраці - ефективний моніторинг рівнів поліпшення навколишнього середовища, який охоплює насамперед такі питання, як забруднення й оцінка стану навколишнього середовища та створення ефективної системи інформації про стан довкілля; боротьба з локальним, регіональним і транскордонним забрудненням атмосферного повітря та води; відновлення природного стану навколишнього середовища; стале й екологічно безпечне виробництво та використання енергії тощо. Ця Угода стала основою узгодження чинного законодавства України зі стандартами ЄС.

Верховна Рада України затвердила загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства ЄС (2003 р.). Базовим документом для підготовки програми стала Стратегія інтеграції України до Європейського союзу 1998 року.

Проте адаптація природоохоронної законодавчої бази України до правових норм ЄС та їх гармонізація не вирішує проблему формування основних напрямів державної політики в галузі без конкретних вимог до підзаконних документів нормативного характеру.

В основі реалізації вимог, навіть гармонізованої законодавчої бази України із законодавчою базою ЄС, лежить якісна характеристика стану екологічних об'єктів. Вона, у свою чергу, базується на якості і кількості вимірів, за допомогою яких контролюють якість довкілля, здоров’я й життя, формують економічний інструмент екологічної політики.

Цікаві статті з розділу

Особливості фітоценозів Корецького лісництва Рівненського лісгоспу
Ліс регулює водний стік, пом’якшує клімат навколишнього середовища, водний режим ґрунтів і, особливо, пасовищних земель, покращує погодні умови, захищає поля від суховіїв, пилових бур, захищ ...

Діяльність озер та боліт у формуванні мінеральних ресурсів
Актуальність. Ми живемо в епоху гострого конфлікту між людським суспільством та природою, коли нераціональна господарська діяльність порушила динамічну рівновагу біосфери нашої планети, що ...

Вплив живих організмів на географічну оболонку
В епоху науково-технічного прогресу особливого значення набувають знання про життєві процеси на Землі в цілому. Важливу роль у цих процесах відіграють живі організми. За мільярди років, які ...