Деградація земель
Однією з найважливіших оцінок стану навколишнього природного середовища є родючість ґрунтів, збереження якої залишається ключовою проблемою охорони природи і благополучної життєдіяльності людей.
Показником родючості є вміст органічної речовини ґрунту, основну частину якої складає гумус, який і визначає рівень природної родючості ґрунту, вміст елементів мінерального живлення рослин і його фізико-хімічні властивості.
Гумус відіграє велику роль у ґрунтоутворенні і розвитку родючості, у формуванні профілю ґрунту у всіх природних зонах, причому характер цієї участі в значній мірі обумовлений складом гумусових речовин [8].
Перехід до ринкових відносин, зміна форм власності вимагають і нових підходів щодо розробки шляхів збереження, відтворення та підвищення родючості ґрунтів. Безперечно, що нині виробник сільськогосподарської продукції повинен орієнтуватися як на соціальні умови, так і на рівень ринково-господарських відносин, враховувати екологічні наслідки свого господарювання та виконувати вимоги щодо захисту ґрунтів від деградації, забезпечувати відтворення родючості наданих йому земель в оренду й приватну власність.
Досвід показує, що в сільськогосподарських підприємствах, особливо в останні важкі в економічному відношенні роки, порушуються землеробські технології господарювання: не дотримуються сівозміни, вносяться низькі норми органічних і мінеральних добрив, відсутнє вапнування кислих ґрунтів. Все це призводить до недобору врожаю і зниження родючості ґрунтів, погіршення екологічної ситуації [6].
Під деградацією ґрунтів слід розуміти погіршення властивостей, родючості і якості ґрунту, яке обумовлено зміною умов ґрунтоутворення внаслідок впливу природних або антропогенних чинників. У більш широкому розумінні поняття " деградація ґрунтів ” охоплює як погіршення основних якісних показників родючості без помітних ознак руйнування або зникнення генетичних особливостей ґрунтів, так і фізичне руйнування ґрунтових горизонтів аж до втрати ґрунтом не лише своїх функцій як середовища існування, а й повного його фізичного зникнення. Це негативне явище супроводжується зменшенням вмісту гумусу, руйнуванням структури та зниженням родючості ґрунтів. Деградація ґрунтів, а нерідко і повне їх включення із сільськогосподарського використання, відбувається внаслідок процесів водної та вітрової ерозії, дегуміфікації, декальцинації, переущільнення сільськогосподарською технікою, національної експлуатації зрошувальних систем, яка призводить до підтоплення і заболочування, вторинного засолення й осолонцювання ґрунтів; через порушення агротехніки, заростання бур’янами та чагарниками, незбалансоване застосування мінеральних добрив, забруднення токсичними речовинами, радіонуклідами, нерегульоване випасання худоби тощо.
В загальну площу земель, які піддаються деградації (1081,4) включені землі зони відчуження (0,1 тис га), зони обов’язкового (безумовного відселення (95,3 тис га), зони добровільного (гарантованого) відселення (600,3 тис га), ерозійно-небезпечні землі 104,8 тис га, землі з сильно кислими (20,2 тис га) і середньо кислими (78,9 тис га) ґрунтами, при цьому слід враховувати про наявність земель на яких одночасно відбуваються два або більше процеси деградації, і те що процеси деградації можуть посилюватись іншими несприятливими природними або техногенними процесами або умовами, наприклад, шкідливий вплив на людину та об’єкти фауни на радіоактивно забруднених землях значно посилюється на перезволожених та заболочених ґрунтах, особливо - в поєднанні з їх підкисленням, що характерно для торф’яних, торфово-болотних, болотно-лучних, лучно-болотних ґрунтів Полісся.
Таблиця 4.2 - Райони, які зазнають ерозії ґрунтів
2000 |
2005 |
2006 |
2007 |
2008 | |
Площа земель, які піддаються деградації, тис. га |
1081,4* |
1081,4* |
1081,4* |
1081,4* |
1081,4* |
% до загальної площі території |
36,3 |
36,3 |
36,3 |
36,3 |
36,3 |
Деградація земель, у тому числі: | |||||
вітрова ерозія, тис. га |
20,9 |
20,9 |
20,9 |
20,9 |
20,9 |
водна ерозія, тис. га |
83,9 |
83,9 |
83,9 |
83,9 |
83,9 |
сукупна ерозія, тис. га |
104,8 |
104,8 |
104,8 |
104,8 |
104,8 |
підкислення грунтів, тис. га |
260,3 |
260,3 |
260,3 |
260,3 |
260,3 |
Залуження грунтів, тис. га |
- |
5,2 |
9,7 |
- |
- |
Цікаві статті з розділу
Екологічні проблеми міст України
Сучасній людській цивілізації властиві стрімкі темпи урбанізації. Вони вирішальне зумовлені двома факторами — «демографічним вибухом» другої половини XX ст. та науково-технічною рево ...
Основні типи забруднювачів повітряного басейну та методи його очищення
Атмосферне повітря – це газова
оболонка Землі зі своїм певним відсотковим складом газів в повітряному
середовищі, з основними складовими, такими як азот – 78%, і кисень – 20%. Але
добре від ...
Еколого-ландшафтні особливості Кордівки (м. Чернігів)
Актуальність. Місто – це
антропогенна екосистема, що являє собою концентроване розміщення промислових і
побутових споруд, та населення, яке знаходиться на його території. На відміну
від сіл ...