Морфо-фізіологічні зміни деревних рослин за атмосферного забруднення сучасних міст

атмосферний забруднення рослинний фотосинтетичний

Атмосферне повітря є життєво необхідним компонентом навколишнього природного середовища, невід’ємною частиною місця існування людини, рослин та тварин. Саме тому однією з найважливіших проблем України та всього світу є забруднення атмосферного повітря. Негативна тенденція зміни атмосферного забруднення спричинює пригнічення або загибель рослин і навіть цілих природних фітоценозів, що веде за собою незворотні процеси погіршення стану флори та фауни і безпосередньо самої людини (Анисимова и др., 2000; Дзюба и др., 1999, 2001). Тривалість життя дерев в містах і промислових зонах скорочується в порівнянні з умовами лісу в 5-8 разів (липа в лісі живе 300-400 років, а в місті - 50 років) (Артамонов, 1986; Вронський, 1996). Омоложение кожи лица без операции ma-cl.ru.

Особливої уваги потребують деревні рослини, які використовуються не тільки як джерело деревини та не деревних ресурсів, а насамперед виконують ґрунтозахисну, гідрологічну, санітарно-гігієнічну та рекреаційну функції. Вони є важливим компонентом біогеоценозу, що забезпечує життєдіяльність інших біотичних компонентів. Будь-яка зміна рослинності під дією різноманітних факторів навколишнього середовища впливає на стан біоценозу в цілому. Рослинність під час дії забрудників, стає чутливішою до пошкоджень комахами, вірусних та грибкових хвороб (Виноградова, 2010). Так, відомо, що у разі тривалої дії промислового пилу на лісові екосистеми відбуваються суттєві зміни компонентів лісового середовища та значне ослаблення деревостанів. Вплив полютантів на репродуктивну сферу деревних рослин проявляється порушенням процесів поділу і диференціації клітин, змінами розвитку структур на ранніх стадіях морфогенезу, розширенням спектру аномалій, зниженням фертильності пилку, порушенням проростання насіння (Федорков, 1992).

Збільшення концентрації важких металів у ґрунті та повітрі призводить до їх нерівномірного накопичення в органах рослин, що негативно впливає на ріст, розвиток, морфологію та фенологічний ритм (Manning, Feder, 1980).

При забрудненні повітря відмічають порушення феноритмів росту та розвитку рослин, прискорення процесів старіння організмів (Беляева, Николаевский, 1989; Бухарина и др., 2007; Лянгузова, 1998, 1999), в тому числі прискорення початкових фаз розпускання бруньок, появи листків, початку цвітіння у деревних рослин та пожовтіння листків. При цьому часто скорочуються терміни вегетації, хоча листопад може закінчуватися в ті самі терміни, що і в незабрудненому середовищі.

Досліджено, що промислові гази в діапазоні концентрацій від 1 ГДК і вище спричиняють некрози на листках та хвоїнках, знижують лінійний приріст пагонів, кількість та розміри асиміляційних органів, площу, сиру та суху маси листків однорічних пагонів, зменшують вік хвої у хвойних порід, прискорюють всихання нижніх гілок у насадженнях та скорочують термін життя дерев (Артманов, 1986; Аугустайтис, 1992; Лутова, 2000; Лязгунова та ін., 1999). На рівні цілого організму відбуваються зміни структури, форми та розмірів крони (Афанасьєва, 2005).

В умовах забруднення атмосфери відмічають різноманітні відхилення від нормального ходу онтогенезу, що призводить до низької життєздатності рослин. До порушень такого характеру відносять уповільнений розвиток на початкових етапах онтогенезу. Більш суттєві зміни звичайного ходу онтогенезу в умовах міста проявляються у дерев на ранніх стадіях розвитку. Так, у Pinys sylvestris L. відмічають раннє гальмування росту головної осі, загальне пригнічення ростових процесів, посилення галуження за рахунок активізації латеральних меристем, що призводить до формування крон нетипових для даних вікових груп. До числа морфогенетичних реакцій сосни, яка росте в урбанізованому середовищі, відносять: гальмування лінійних та радіальних приростів і їх тривалу стабілізацію, посилення діяльності бічних меристем і переважання симподіального типу наростання, ускладнення галуження, передчасну перебудову внутрішньокронних зв’язків тощо. При цьому хід морфогенезу співпадає з вектором ходу формотворчих процесів, характерних для старіння, внаслідок чого виникає невідповідність календарного і онтогенетичного віків (Драган, 2008). Під час надходження забруднюючих речовин до рослинного організму відбувається ерозія епікулярного воску, який має захисне значення та зменшується площа хвої вкритої воском (Морозюк, 2005).

Цікаві статті з розділу

Екологічна система
Тема реферату «Екологічна система» з дисципліни «Основи загальної екології». Екологія (від грец. ойкос (еко) – будинок, житло, логос. – навчання) – це наука про умови існування живих орган ...

Екологія водосховищ
Режим річкового стоку характеризується значною нерівномірністю і знаходиться в різкому протиріччі з режимом його споживання більшістю галузей народного господарства. З усіх можливих засобів ...

Квартира як біогеоценоз
Біогеоценози - елементарні одиниці біосфери. Масштаби біогеоценозів в природі надзвичайно різні. Неоднакова також ступінь замкнутості підтримуваних в них кругообігів речовини, тобто багатор ...