Матеріали та методика досліджень

При роботах узимку склянки з пробами необхідно щільно оберігати від замерзання і ставити їх у спеціальний утеплений ящик в теплих мішечках з ватною підкладкою, або ставити їх у відро з водою, слідкуя за тим, щоб не замерзла вода у самому відрі.

Завдання 3. Зберігання проб води.

Зберігати проби на визначення розчинених у воді газів не можна. Визначати кисень, вільну вуглекислоту, сірководень та актину реакцію (рН) потрібно обов'язково не пізніше, ніж через кілька годин після відібрання проби. Фіксувати кисень потрібно зразу після наповнення склянок. Лише узимку під час морозів можна принести склянки з пробами у приміщення і там фіксувати кисень. Після розчинення осаду кислотою, визначення кисню може бути відкладене на декілька годин [17].

Відразу після узяття проби необхідно визначити закисне і окисне залізо, тому що закисне швидко окиснюється киснем, розчиненим у воді. У день, коли відібрали пробу, необхідно зробити наступні визначення: фізичні властивості, окисненість, різні сполуки азоту (азот альбумідний, аміак, нітрати та нітрити), фосфати. Вміст усіх цих речовин протягом короткого часу дуже змінюється через окислювальні та мінералізуючі процеси.

Визначати лужність, твердість, загальний вміст заліза, кальцію та магнію, сульфатів і хлоридів можна не зразу, тому що вміст цих речовин незначно змінюється у часі. Якщо початок аналізу затримується, то проби необхідно зберігати при низькій температурі, близькій до 0°С. Це уповільнює процеси окиснення та мінералізації, але не припиняє їх.

При пересиланні для консервації в окрему бутиль наливають 500 мл досліджуваної води і додають до неї 1 мл 25 % сірчаної кислоти; у воді з цієї бутилі визначають окисненість, альбумідний азот та аміак (потрібно нейтралізувати підкислену воду перед визначенням альбумідного азоту і аміаку). В іншу бутиль відливають ще 300 мл води, яка консервується додаванням 0,5 мл хлороформу. У воді з цієї бутилі визначають нітрати, нітрити і фосфати. Для інших визначень воду не консервують [3].

Завдання 4. Реєстрація результатів аналізу.

На систематичний запис усіх етапів гідрохімічного дослідження потрібно звертати серйозну увагу. Не можна відкладати запис навіть на короткий час. При роботі у польових умовах завжди потрібно мати при собі польову книжку, у який реєструється номер станції, місце та глибину, дату і годину відбору проби, температуру, прозорість води, номери склянок з пробами на визначення кисню, вільної вуглекислоти та сірководня, номера склянок з пробами на загальний аналіз. У цій книжці відмічають важливі метеорологічні дані у момент відбору проб. Усі записи у польовій книзі необхідно вести простим олівцем. Зразу після повернення в лабораторію необхідно привести польові записи у повний порядок, звірити номери склянок, дописати упущене, виправити помилки.

Результати лабораторної роботи записують у лабораторний журнал. У цьому журналі відмічають дату, місце відбору і номер проби (номер склянки), дату виконання аналізу, кількість реактивів, які пішли на титрування відібраного для аналізу об'єму води або інші проміжні дані, наприклад, висоту столбу проби та стандарту у циліндрах (при колориметруванні). Тут також записують результати обчислень кількості потрібних речовин.

Рис. 2.1. Батометр

для взяття проб води

Рис. 2.2. Склянка з трубочками

Перевірка якості води за допомогою біотестування на цибулі

Мета роботи:

Визначити якість піддослідної води шляхом усередненого росту корінців цибулі.

Матеріали та обладнання:

1. Скляні пробірки, довжиною приблизно 10 см і діаметром 1,5 см;

2. Штативи для пробірок;

4. Лінійка

5. Фотоапарат чи камера.

Основні положення

Цей метод – легкий чутливий спосіб для вимірювання загальної токсичності, яка викликана хімічною дією, виражений ингібуванням росту корінців цибулі.

Цей метод застосовують до наступних типів зразків:

1. Природні води (наприклад, озера, річки, колодязі).

2. Питна вода (наприклад, вода з крану від різних труб).

3. Комунальні та індустріальні стічні води.

4. Водорозчинні та екстракти водонерозчинних хімікатів.

Ріст корінців інгібується при їх поміщенні в токсичні речовини, в середовище і зміненим рН, чи у випадку, коли нерозчинні речовини перешкоджають живленню рослин.

Цікаві статті з розділу

Екологічні проблеми Світового океану
Майже 3 / 4 поверхні нашої планети займають океани. Вода - дорогоцінна рідина, дар природи нашої планеті. У такій кількості, як на Землі, її немає ніде в Сонячній системі. Вода - це основа всіх життєв ...

Розрахунок розсіювання шкідливих речовин
Розподіл в атмосфері забруднюючих речовин, що викликаються з промислових джерел забруднення, підкоряється законам турбулентної дифузії. На процес розсіювання викидів суттєво впливає стан атмосфери, ...

Тварини-індикатори забруднення навколишнього середовища
Актуальність. Всі живі організми тісно пов’язані з навколишнім середовищем, яке впливає на їх життя і розвиток. Сучасний глобальний характер впливу людини на біосферу у поєднанні з підвищ ...